В невеликім селі Ладомиров, Сниньского окресу, в суботу 12-го септембра 2026-го року зышли ся представителі Мадярів і Русинів, жебы оддати честь академікови Мадярьской академії наук – Антонійови Годинкови.
В тот день із ініціатівы Академічной рады Мадярів на Словакії у співпраці із Сельскым урядом в Ладомирові была на будові уряду одкрыта памятна табла тому вызначному родакови, кедьже тот рік в юлі припомянули сьме собі 80 років од його смерти.
Табла є триязычна – має текст по словацькы, по русиньскы і по мадярьскы.
Гості із трьох держав
На святочній події, котра почінала на полідне, взяло участь веце представителів двох народів, котры не забыли і припоминають собі тоту вызначну особность нашой сполочной історії.
Меджі мадярьскыма гостями мож спомянути академіка Кароя Кочіша – председу Комітету про мадярьску науку в загранічу при Мадярьскій академії наук із Будапешті, професора Ласла Міклоша – председу Академічной рады Мадярів на Словакії ці професора Ондрея Мейсароша, котрый так само є членом Рады.
За Русинів были присутны делеґації із Словакії і Мадярьска. На події взяв участь, окрем іншых, Мартін Караш – председа Русиньской оброды на Словеньску і член Рады влады СР про народностны меншыны, Ян Голодняк – директор Словацького народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові, Зденка Цітрякова із Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові ці Петро Крайняк – віцепріматор міста Пряшів.
Участь брали і Віктор Крамаренко – говорця за Русинів у Парламенті Мадярьска, Віктор Ґіріц – председа Вседержавного русиньского самосправованя в Мадярьску, як і проф. Михаіл Капраль – ведучій Русиньского научного інштітуту імени Антонія Годинкы в Будапешті.
Гості пришли так само із Підкарпатя, на одкрытю таблы брали участь професор Іштван Чернічко і Корнелія Гіреш-Ласло із Центра языковых бадань імени Антонія Годинкы в Берегові.
Першый кваліфікованый історіоґраф Русинів
Святочну подію привітаньом цінных гостів одкрыла старостка села Яна Ґезова, котра свій приговор мала по русиньскы. Пак передала слово Ласлови Міклошови – председови Академічной рады Мадярів на Словакії, котра ініціовала іншталованя памятной таблы.
Святочна лавдація перед одкрытьом таблы была прочітана на русиньскім і мадярьскім языку. По русиньскы єй чітала Зденка Цітрякова, по мадярьскы Ондрей Мейсарош.
В лавдації участны могли веце дізнати ся о жывоті і творчости того вызначного русиньского історіка, лінґвісты, фоклорісты, педаґоґа, котрый став ректором універзіты в місті Печ, а так само быв наперед членом-корешпондентом, а пізніше рядным членом Мадярьской академії наук. Треба припомянути і то, же почас Другой світовой войны мав і посаду честного председы Підкарпатьского общества наук.
Окрем многых інтересных фактів, котры підкреслили значіня Антонія Годинкы в історії наукы Русинів і Мадярів, могли участны в лавдації чути і то, же Антоній Годинка быв першым кваліфікованым ученым, котрый занимав ся історійов Русинів.
„Вернув історію научным способом своїй громаді, котра в тім часі іщі ани не діспоновала окремов історіоґрафійов. І зробив то в часі, коли то нияк раз не было легко. По році 1945 на Підкарпатьскій Руси його імя ся затайовало, а його книжку тримали в Ужгороді нерозвязану в запертім фонді вынятково небезпечной літературы. Аж од 90-ых років 20-го столітя, вдяка безперестанній роботі Іштвана Удварія і Калмана Сооса, зачав ся період Годинкового возроджіня, його ренесанції, котра проходить доднесь,“ пише ся в лавдації.
Пак вже старостка села Яна Ґезова вєдно із професором Ласлом Міклошом одкрыли памятну таблу славному родакови, котрый доднесь і серед многых Русинів на Словакії є несправедливо забытый.
По одкрытю із своїм приговором далше выступили академік Карой Кочіш, і председа РОС Мартін Караш. По Карашовім приговорі Русины Антонійови Годинкови заспівали „Вічная память!“. Подію збогатив і выступ Фолклорного колектіву Ублянка із недалекой Вублі.
По святочній части подія продовжовала неформалнов частьов, кедьже старостка села в просторах Сельского уряду порихтовала про участників богате погощіня, і културна сала в будові стала місцьом розговорів меджі представителями Мадярів і Русинів.
Антоній Годинка
Антоній Годинка быв вызначный славіста, історік, академік Мадярьской академії наук, ректор Печской універзіты і честный председа Підкарпатьского общества наук. Народив ся 12-го януара 1864-го року в селі Ладомиров, до родины ґрекокатолицького священика. Умер 15-го юла 1946 року в Будапешті.
Його імя припоминать памятна табла на головній будові Печской універзіты, на Катедрі історії Ужгородьской націоналной універзіты, на Бенцуровій уліці в Будапешті, і в селі Сокырніця на Підкарпатю, де пережыв дітинство.
Так само його імя несе Центер языковых бадань в Берегові, Русиньскый научный інштітут в Будапешті, як і Премія імени Антонія Годинкы, котру основало Вседержавне русиньске самосправованя в Мадярьску.
Одтеперь, по вісемдесятьох роках од смерти, і вдяка стараням мадярьскых академіків, має Антоній Годинка памятну таблу і в роднім селі.
Фото: Петро Медвідь.










