lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Председа ПСК нагородив Моніку Кандрачову

Петро Медвідь Петро Медвідь
21. 12. 2016
» Вісти

У віторок 20-го децембра в Театрі Йонаша Заборьского в Пряшові проходило святочне передаваня Нагород Пряшівского самосправного краю і Нагород председы Пряшівского самосправного краю. Оцінена была і Моніка Кандрачова, русиньска співачка народныых співанок, котра пропаґує окрім русиньского і шарішскый, спішскый ці земпліньскый фолклор.

Нагороды ПСК

Лавреатами Нагороды Пряшівского самосправного краю того року стали ся оліміопніци з Ріо де Жанеро Ладіслав і Петер Шкантаровы і паралімпіонік Самуел Андрейчік. Нагороду здобыла і Ґрекокатолицька харіта в Пряшові за повзбуджованя віры, довгорічну анґажовану поміч людям в біді із нагоды 25-го юбілею їй заснованя.

Оціньовав і жупан

Председа Пряшівского самосправного краю Петер Худік того року свойов нагородов оцінив бывшого ректора Пряшівской універзіты і теперішнього декана Рене Матловіча, пряшівску компанію 4 SPORT і русиньску народну співачку Моніку Кандрачову.

Выняткове оцініня пряшівскый жупан уділив Волоґодьскій области. Тот загранічный партнерскый реґіон із Російской федерації здобыв нагороду за довгодобы приятельскы односины і співпрацу при розвитку реґіонів і містных самосправовань.

Моніка Кандрачова

Русиньска народна співачка Моніка Кандрачова ся народила 26-го януара 1956-го року в селі Дячів, окрес Сабінів в родинів Яна і Марії Канющаковых. Мама была з дому Штельбаска, так ся называло і русиньске село Штельбах, днесь Тихый Потік, зато предків мож глядати і там. Їй уйко Канющак по войні довгы рокы учітельовав в русиньскім селі Нижні Репашы.

Зо співом зачала уж на основній школі. Перше оцініня здобыла як дванадцятьрічна на цілословацькім конкурзі в Пряшові. Штудовала на еконімічній школі в Сабінові. В тім часі брала участь на цілодржаавнім конкурзы Мелодії приятельства і репрезентовала реґіоналный фолклор в Петербурзі і в Москві. Увагу на ню звернув редактор братіславского штудія Словацького радіа Ондрей Демо, знамый фолклоріста, і запросив єй на награваня до Братіславы. Так зачала довгодоба і успішна співпраца з державным радіом. Записы Кандрачовой были выбраты і до міджінародной конкурзной переглядкы радіовых записів Prix musique folklorique de Radio Bratislava в катеґорії автентічного фолклору.

Іщі за штудентьскых часів брала много раз участь і на Маковіцькій струні, што была в тім часі єдина конкурзна переглядка русиньской і україньской співанкы в Чехословакії. Но у своїй карьєрі выступала на многых фестівалах дома і за граніцями, ці на властных концертах. Моніку Кандрачову мож знати із мнногых телевізных проґрамів, а головно з многых албумів, котры выдала, і на котрых співать фолклор, но і паралітурґічны співанкы.

Найзнамішы авдіоказеты і ЦД албумы вышли під назвами: Dze ši, sosničko, rosla (1991); O, Marije, Maty Boža (1993); Narodil sa Kristus v Betlehéme (1993), V Nazareti zacvila lelija (1994); Christos voskrese (1994); Na Ľevockej hure dzvon še oziva (1995); V Betlehéme novina (1995); Christos prostredi nas (1996);  A čija to chyža (2004); Sinu muj, sinu muj (2005); Oj zabava (2009); Najkrajšie koledy (2010); Spievajme Mаrii (2011); Anjelským pozdravením (2011), Spev je môj život (2012); Moje naj (2013).

Окрім того співпрацовала наприклад і на авдіозапсах зо Словацькым народным умелецькым колектівом (Slovenský ludový umelecký koletív) ітд.

На своїй пути зо співанков познакомила ся із Міланом Кандрачом, молодым учітельом, співаком, музикантом і великым фолклорістом, котрый єй пізніше як їй муж допроводив на акордеоні. З ним має і двох сынів – Ондрія, так само знамого фолклорісту, котрый має днесь властну народну музику Кандрачовці а робив і в русиньскім высыланю Радіа Патрія і молодшого Мілана, котрый науково присвячать ся візантійскій літурґічній музиці.

Оцінены уж были і іншы Русины

Нагороды Пряшівского самосправного краю і председы Пряшівского самосправного краю ся уділюють од року 2004. За тот час было уж оціненых і дакілько Русинів. Русиньскыма лавреатами были Його блаженость Николай, православный архієпіскоп, співачкы Марія Мачошкова і Анна Сервіцька, малярі Юрій Кресила і Андрій Смолак і доктор ортопед Ян Кльоць.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

На юбілей архієпіскопа Кіріла Василя зышли ся єпіскопи з веце держав

8. 5. 2025

Владыка Курт Бурнетт на навщіві Мукачовской єпархії

5. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}