lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Аґата Пілатова святкує 80-ты народенины

Петро Медвідь Петро Медвідь
17. 10. 2018
» Інчы, Вісти
Хоць народжена в Ужгороді, векшыну свого жывота жыє в Празі, котра ся їй стала новым домовом по анексії Підкарпатьской Руси Совітьскым союзом. Довгорічна новинарька зажыла і рокы чехословацькой нормалізації, почас котрых не годна была выконовати свою роботу.

Дочекала ся зміны режіму, свого навернутя ку журналістічній роботі, а што найголовніше, дочекала ся і нового возроджіня свого народа, і стала єднов з найактівнішых особностей в русиньскім русі по 1989-ім році на теріторії днешньой Чеськой републікы. Аґата Пілатова днесь дожывать ся 80-ых народенин.

Дітина учітелів

Народила ся Аґата Пілатова 17-го октобра 1938-го року в Ужгороді до родины русиньскых учітелів. Учітельска традіція той родины іде аж на зачаток 19-го столітя, кедьже отець матери Аґаты Пілатовой – Штефан Дудіньскый, котрый быв ґрекокатолицькым священиком, учів, даякый час робив і директора, в Ужгородьскій учітельскій семінарії. Мама была учітельков у матерьскій школі. Отець Аґаты Пілатовой – Штефан Чегілі быв пересвідченым чехословакістом і думав, же тото найліпше, што стрітило Підкарпатьску Русь, было приєднаня до складу Чехословакії.

В тридцятых роках выступав в кошыцькім радію про Підкарпатьску Русь і выдав много політічно-освітніх і културных лекцій на тему чехословацькой державности. По тім, што Совітьскый союз анектовав Підкарпатя, родина не прияла совітьске гражданство і схосновала можливость, котру давав договор меджі Чехословакійов і Совістьскым союзом о оптації до Чехословакії. І так од 1947-го року зачала жыти родина в Празі.

Новинарьска діялность

В головнім місті втогдышньой Чехословакії выштудовала Аґата Пілатова чеськый язык, журналістіку і естетіку на Філозофічній факулту Карловой універзіты і здобыла тітул доктора філозофії. У 60-ых роках зачала робити новинарьску роботу. Но в році 1968, коли проходила тзв. Пражска ярь, ся многыма статями анґажовала в демократізачнім процесі, по інвазії войск Варшавского договору анґажовала ся і в протестах проти совітськой окупації Чехословакії. І так в році 1969 мусила з новинок одыйти і далшых 20 років мала заказ публіковати.

До медій вернула ся Аґата Пілатова в році 1989. Робила в деннику Práce, як ведуча внутрішньополітічной і културной рубрікы, много років была шефредакторков часопису Týdeník Rozhlas. Як публіцістка занимать ся головно філмовій, телевізній і літературній крітіці і музиці. Так само много публіковала о своїй родній землі – Підкарпатьскій Руси.

В русиньскім русі

Од 1990-го року Аґата Пілатова редіґує часопис Podkarpatská Rus, котрый выдавать Общество приятелів Підкарпатьской Руси (Spolek přátel Podkarpatské Rusi). В році 1990 вєдно із др. Яроміром Гожцом тото общество співосновала. Орґанізація є і членом Світового конґресу Русинів за Чеську републіку.

До общества од зачатку основателі хотіли здружыти Русинів, котры жыють в Чехах, но і Чехів, котры ся на Підкарпатю народили, мають ку тій землі особны одношіня, або їх інтересує історія, култура, памяткы ці природны красы. Общество анґажує ся головно в актівностях културных і освітніх, выдавать споминаный часопис і книжкы, робить выставкы, бісіды, промітаня ці лекції. Пошырює інформації о Підкарпатьскій Руси, має намагу підпорьовати Русинів, котры приходять із той теріторії на Чехы і є, як уж сьме споминали, членом цілосвітового русинького руху.

За помалы трьома десятками років роботы того общества, є і робота Аґаты Пілатовой, котра наперек свому красному віку, іщі все є актівнов особов, котра давать великый вклад до русиньского руху. На многая і благая літа, пані Аґато!

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Стоваришыня Лемків упамятнило Покійного Богдана Ґамбаля (1965-2020)

3. 7. 2025

В Полонинах прибыли далшы кілометры біціґльовых стежок

3. 7. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}