lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Вмер Михаіл Алмашій, автор русиньского флаґу

Петро Медвідь Петро Медвідь
9. 6. 2019
» Інчы, Вісти
6-го юна 2019-го року у віці 88 років вмер Михаіл Алмашій, педаґоґ, хормайстер, довгорічный културно-общественный діятель, автор многых книжок і русиньского флаґу.

Михаіл Алмашій быв двадцять років головов Закарпатьского областного научно-културолоґічного общества імени Александра Духновіча, котрого быв єдным із обновователів, быв заслуженым учітельом Україны, членом Націоналной ліґы композіторів Україны, многорічным членом Світового конґресу Русинів і Народной рады Русинів Закарпатя.

Родак із Ромочевиці

Народив ся Михаіл Алмашій в селі Ромочевиця на Підкарпатю 12-го октобра 1930-го року. В роках 1941 аж 1945 навчав ся на ґімназії в Мукачові. В роках 1949 аж 1954 штудовав російскый язык на Ужгородьскій державній універзіті.

По закінчіню штудій штири десяткы років учітельовав на дакілько школах на теріторії Підкарпатя, вів штудентьскы хоры і фолклорны колектівы. Публіковав понад 80 науковых статей з теорії педаґоґікы і естетікы у 1999-ім році выдав історічно-етноґрафічный нарис свого родного села Ромочевиця.

Русиньскый актівіста

По 1989-ім році Михаіл Алмашій актівно залучів ся до русиньского возродного руху. Намагав ся запровадити до навчалного плану містных школ предметы з русиністікы і запропоновав україньскій владі проґрам основной школьской освіты народностных меншын, котрый вышов в році 2000 під назвов Концепція національної школи Закарпаття.

У 1991-ім році Русины на Підкарпатю вырішыли обновити Общество ім. Александра Духновіча, котрого діялность была перервана по Другій світовій войні. Михаіл Алмашій належав меджі тых, котры обновили общество. Пізніше став і його головов. У 2016-ім році выдав велику моноґрафію о історії той орґанізації.

Як делеґат за Україну брав Михаіл Аламшій дакілько раз участь і на Світовых конґресах Русинів. Быв то як раз він, хто запроновав як має вызерати русиньскый флаґ, што є приложене в резолуції Світового конґресу Русинів, котрый проходив у 2007-ім році в Мараморош-Сіготі в Румунії. Правда, Аламшій пропоновав хосновати флаґ без ербу, но порядок того, як ідуть за собов фарбы, якы суть пропорції, то задефіновав Алмашій.

Быв так само участником на русиньскых языковых конґресах. Брав актівну участь на процесі кодіфікації русиньского языка, быв автором ґраматікы і  многых далшых русиністічных прац, выдав много книжок, словників лексіконів. Лем в апрілю того року вышла його найновіша книжка Карпаторусинський народ. Доля, пронесена крізь віки.

Алмашій діяв цілый жывот і в области музикы, у 1996-ім році засновав і вів Мукачівкскый хор стародавной співанкы підкарпатьскых Русинів імени Александра Духновіча „Стара співанка“, діріґовав і церьковный хор в роднім селі.

Михаіл Алмашій быв автором цілково понад 500 різных статей і публікацій. Быв і чітательом ґазеты НН інфо Русин – Народных новинок Русинів Словакії, котру одоберав, з часу на час загнав і властны статі, якы сьме там публіковали.  Похороненый быв Михаіл Алмашій в суботу 8-го юна 2019-го року в Ужгороді.

Автор фотоґрафії: Роман Пищальник.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

В Бортным буде Музей Народной Каміняркы

5. 11. 2025

В Перечині одкрыли памятну таблу основательови Сокола

29. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче