lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

В Ужгороді хотять уліцю Фединишинця. Екстремісты протестують

Петро Медвідь Петро Медвідь
18. 6. 2019
» Вісти
Вже завтра 19-го юна 2019-го року будуть проходити в Ужгородьскій містьскій раді публічны діскусії о переменованю дакотрых уліць і о назвах новых уліць. Меджі пропонованыма змінами є і пропозіція переменовати Уліцю Антона Кашшая на Уліцю Володиміра Фединишинця.

Ужгород бы такым чіном дістав уліцю з меном єдного із найвызначнішых русиньскых актівістів і писателів по 1989-ім році. Націоналісты і екстремісты зо Свободы і Карпатьской січі протестують.

Володимір Фединишинець

Русиньскый писатель і діятель Володимір Фединичинець народив ся в селі Репинне 9-го мая 1943-го року. Быв то педаґоґ, писатель, журналіста, публіціста, теоретік літературы.

Фединишинця мож брати як чоловіка, котрый на кінцю совітьского періоду зачав русиньскый рух на Підкарпатю. Належав меджі основателів орґанізації Общество подкарпатських русинов, котре стало пізніше основательсков орґанізаційов Світового конґресу Русинів. Хотів, жебы русиньскый язык быв кодіфікованый, о чім написав і дакілько есеїв, дакотры з них были публікованы у триязычній русиньско-словацько-анґліцькій публікації Мирна наша русинська путь із 1992-го року, але і в далшых публікаціях. Быв автором многых книг і есеїв. По 1989-ім році зачав писати по русиньскы. Як чітаме в завершалнім слові ку збірці Мы – слызынка на земли выданій у 1999-ім році, по русиньскы думав одколи ся народив, но писати по русиньскы зачав десять років тому.

Володимір Фединишинець є і автором крылатого выслову Мы Русины – Неба сыны і далшых. У 2004-ім році став лавреатом Премії Александра духновіча за русиньску літературу в рамках котрой передавать ся мала скулптура карпатьского медвідя. Вмер 3-го октобра 2018-го року.

Екстремісты протестують

Проти задуму переменовати в Ужгороді Уліцю Антона Кашшая, котра бы по новому мала мати мено Володиміра Фединишинця, ся вже озвали націоналісты і екстремісты. Як перша зачала протестовати націоналістічна політічна партія Свобода, конкретно їй закарпатьска областна орґанізація.

„Высловлюєме свій катеґорічный протест проти того, жебы в Ужгороді появила ся уліця єдного із іншпіраторів сепаратістічного руху на Закарпатю, котрый быв меджі основателями антіукраїньского Общества подкарпатських русинів Володиміра Фединишинця, якый робив редактора українофобной ґазеты Подкарпатська Русь,“ пише ся у выголошіню Свободы.

Націоналісты далше обвинюють Фединишинця зо сепаратізму, говорять же є аморалным уж лем тото, же о такім чімсь як названя уліці його меном іде ся діскутовати.

Тихо не зістала ани Карпатьска січ. „Як сьме ся дізнали, в Ужгороді планують назвати єдну уліцю на чесь русиньского сепаратісты Володиміра Фединишинця,“ пише екстремістічна Карпатьска січ під веджіньом Тараса Деяка. Знова повторяють то, же Фединичинець основав русиньску орґанізацію і прикладають, же Фединишинець „зъєдиненя Закарпатя з Українов“ называв окупаційов.

Карпатьска січ кличе людей на завтра до Ужгородькой містьской рады. Хотять „сохранити Ужгород од далшой сепаратістічной ганьбы.“

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

В Бортным буде Музей Народной Каміняркы

5. 11. 2025

В Перечині одкрыли памятну таблу основательови Сокола

29. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче