Без союзника

Якбач не існує послідні дні веце слідована тема в европскых медіях як суть парламентны выборы в Мадярьску, котры одбудуть ся 12-го апріля. Баданя вказують, же бы по 16-ох роках міг скінчіти Віктор Орбан, і владу бы могла складати опозічна партія TISZA. Україна бы потребовала Мадярьско як союзника. Лемже того якбач не дочекать ся.

В остатніх днях чітав єм два розговоры із Мадярами о выборах на сайті словацького конзерватівного денника Postoj.

Тот першый быв із словацькым Мадяром, котрый теперь жыє в Мадярьску, Робертом Чере, якый колись быв креатівным директором єдного словацького часопису, о котрім можеме повісти, же дає простор лібералам і мірным конзерватівцям, але цілково го можеме оцінити як лібералный журнал.

Друге інтервю было із мадярьскым історіком Тібором Деметерфі, котрый ся по 2010-ім році, кедь Віктор Орбан пришов назад до властей, а він само голосовав за Fidesz, дістав на „чорный список“, якый реално нихто не видів, але каждый в Мадярьску знає, же такый є, і быв пропущеный із Історічного інштітуту Мадярьской академії наук, і нихто го од того часу уж до жадной роботы в державній інштітуції не взяв.

Покля Роберт Чере бісідує, же Орбан є „суп“, але предсі бы іщі раз дав шансу його партії Fidesz, кебы мав право голосовати, што не має, бо не має мадярьске гражданство, Тібор Деметерфі ясно бісідує о тім, же підпорить Петра Мадяра і його партію TISZA, бо то послідня надія, же штось ся може змінити. Докінця говорить, же орбанізм є продовжованьом кадарізму, значіть мадярьской верзії соціалізму.

То лем про ілустрацію. Двоми інтелектуалы, не люди із низшов освітов, ці штось таке, і два різны погляды. Выбераня Орбана або Мадяра не є таке просте, як собі то можеме думати. А обидвоми на то мають свої арґументы.

Но кедьже ся по 16-ох роках нелем в тій части Мадярьска, котра в неділю заголосує за Мадяра, але і в іншых країнах позерать на можливу перемогу бывшого фідесака як на даяку шансу, што стопроцентно і є, треба собі припомянути пару фактів.

Як перше, фаховці на мадярьску політіку бісідують, же покля TISZA не здобуде конштітучну векшну, але лем просту парламентну, є можливе, же орбанізм буде далше тримати ся в інштітуціях, котры за тоты рокы здобыв наповно під свою контролю Fidesz. Значіть, зміна режіму із простов парламентнов векшынов є подля дакотрых фаховців неможлива. То позначка што до внутрішньой політікы.

Покля ся посмотриме на загранічну політіку, там є над сонце ясніше, же Мадяр бізовно не буде продовжовати в антіевропскій, антібрусельскій політіці. На другім боці, лем тот тыждень ся высловив, же із Російов хоче праґматічны односины, включно купованя ропы і ґазу. Значіть, не буде то ани політік, котрый зробить радікалный різ в односинах із Орбановов возлюбленов Москвов.

Ясне діло, же од выборів у Мадярьску може много очековати і Україна. Лемже ани ту то не буде зміна політікы о 180 ґрадусів, як бы собі то дакотры желали.

Петер Мадяр стопроцент не буде блоковати пожычку, котру наперед сам Орбан схвалив, но на другім боці і він не буде гласкати Українців.

Не є за жаден ускореный процес приятя Україны до Европской унії, Київ подля нього мусить сповнити наперед вшыткы условія, як то мусили і іншы країны, кедь вступовали, а пак бы дав у референдумі голосовати мадярьскым гражданам, ці суть за вступ Україны до Унії. Кедь знаме, як суть наладжены Мадяры односно Українців, референдум може быти в устах Петра Мадяра мягша назва про блокованя.

Мадярьско не буде ани при владі Мадяра посылати зброю на Україну, ани ся на транспорт зброї далше не буде мож хосновати мадярьска теріторія, но на другім боці Мадярови, на розділ од Орбана, не вадить, кедь посылають іншы країны.

В компарації бы сьме могли продовжовати, а аж такы великы розділы бы сьме наконець не нашли.

Лемже тото, што є основне, є факт, же проблематічны односины меджі Українов і Мадярьском не почали у 2022-ім році, по початку повноформатовой войны, ани при Зеленьскім, але омного скоріше.

Почало то за презідента Петра Порошенка, і почало то вшыткыма тыма глупыма законами – о школстві, державнім языку, котрым хотіли в Києві карати руськоязычных, но карали вшыткы меншыны. А не были то лем Мадяры, котры ся озвали, але наприклад і втогдышній румуньскый презідент Клаус Іоганніс.

То суть початкы тото, што Орбан, якбач в добрім порозуміню із Москвов, дотягнув за послідні рокы до высот. Мадяр в тім не буде такый острый в словах, но не чекайме великы зміны. Бо він сам, і то природный інштінкт каждого мадярьского політіка, кедь не хоче, жебы його свічка скоро догоріла, боронить і буде боронити права Мадярів на Підкарпатю.

І так  днесь можеме із великов певностьов конштатовати, же по выборах в неділю Україна зістане і далше без союзника на мадярьскім боці. Не буде то така одкрыта война, яку веде Орбан, але не буде то ани мір. А акцентовати в тім треба єдно.

Натеперь то вызерать так, же Київ не здобуде союзника. Цалком інша сітуація бы ту днесь могла быти і в мадярьско-україньскых односинах, кебы Київ не робив антіменшынову політіку. Мы о тім знаме своє аж барз добрі. А файні бы было, кебы то конечні збачіли і іншы.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.