lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result
  • × Сестры Бочнєвич Project «Лемківскы варияциі» 1 × 20,00 zł

Квота без высылкы: 20,00 zł

КошыкКаса

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result
  • × Сестры Бочнєвич Project «Лемківскы варияциі» 1 × 20,00 zł

Квота без высылкы: 20,00 zł

КошыкКаса

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Братя, но не по грошах

Пришли братя Українці – але то не братя по грошах.

Петро Медвідь Петро Медвідь
4. 7. 2024
» Коментарі

Война на Україні выкликала велику волну біженців, котра, самособов, проявила ся і в сусідніх країнах. В порівнаню з Польщов, Мадярьском і Чеськов републіков є чісло біженців із Україны, котры нашли притулок на Словакії, доста низке. Рахує ся в десятках тісячів.

Але і то уж зачінать быти проблема. Ніт, не бісідуєме о неохоті державы помочі, ани о даякых екстра ненавистных поглядах словацькых гражданів. Словакія в помочі біженцям по зміні властей восени 2023-го року не змінила курз, і ненавистны проявы односно біженців суть іщі все скоріше вынятковым явом.

Проблема то зачінать быти про тых, котры бы мали першорядо вітати ту своїх братів. Тоты, а то уж не першый раз, навспак, скаржать ся, як кебы їм было торгане од уст.

На юловім засіданю Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы вже другый раз могли участны быти свідками, як представитель україньской меншыны у выборі протестовав. Двараз. В обидвох припадах ішло о діла, котры были повязаны з україньскыма біженцями, котры суть на Словакії.

Першый раз то было при темі Фонду на підпору културы народностных меншын, де акцентовав, же грошы з фонду мають служыти Українцям домашнім, значіть гражданам Словацькой републікы, котры голосять ся ку україньскій народности. Не біженцям. Другый раз протестовав при темі народностного высыланя, де знова підкреслив, же україньске высыланя має быти про словацькых гражданів україньской народности, не про біженців.

Самособов, Павел Боґдан, председа Союзу „Русинів-Українців“ Словацькой републікы, котрый то на выборі повів, має правду. Є то точно так, як бісідує. Грошы мають іти на „домашніх“, высыланя має быти про „домашніх“. Но вєдно з тым треба додати і далшы факты.

Рішучім при меншыновых правах, при тім, якы великы будуть фінанчны дотації, або часовы дотації у высыланю про меншыну, так само має быти тото, кілько гражданів Словацькой републікы приголосить ся ку даній меншыні, не кілько людей цілково, котры в часі перепису были на теріторії Словацькой републікы, приголосило ся ку тій народности.

Не споминають в такых припадах факт, же лем 6 227 людей было і гражаданами Словацькой републікы, і лем тото чісло бы про просаджованя їх прав мало быти рішуче.

Інтересным фактом є, же покля іде о чісло членів меншыны, там україньскым представителям у выборі біженці або ґастарбайтеры не перешкаджають. Радо одкликують ся на 11 037 особ, котры собі в переписі із 2021-го року написали україньску народность. І з тым чіслом оперують, кедь штось хотять досягнути.

Не споминають в такых припадах факт, же лем 6 227 людей было і гражаданами Словацькой републікы, і лем тото чісло бы про просаджованя їх прав мало быти рішуче. Про порівнаня, ку русиньскій меншыні приголосило ся 63 556 людей, з чого аж 63 270 особ было і гражданами Словакії.

Жебы ліпше собі представити о што іде, лем 56,4 процента приголошеных в переписі ку Українцям было і гражданами Словацькой републікы, а вшыткы права, вшытка підпора, охрана про меншыну з боку державы дотулять ся лем тых людей. Но і аж 99,6 процента людей, котры приголосили ся ку Русинам, было і гражданів Словакії, і вшыткы права, підпора, охрана дотулять ся вшыткых тых майже сто процент людей.

Но рахуйме далше. В році 2024 мав Фонд на підпору културы народностных меншын выділеных про україньску меншыну, розумій на 80 процент про споминаный „русиньско-україньскый“ союз, 182 589 евр, про русиньску меншыну 584 286 евр.

В практіці то значіть, же 6 227 людей, записаных за Українців, гражданів Словацькой републікы, котры творять 9,8 процента з того, кілько людей ся записало за Русинів і было гражданами Словакії, мало приділеных 31 процент з того, што дістало 63 270 Русинів. Не мало, гейже?

Вертаме на початок. Павел Боґдан має абсолутну правду. Грошы, підпора, охрана, права дотуляють ся тых, котры суть гражданами. Но при такім бюджеті на дашто веце як 6000 особ, бы єм чекав і дакус сочувствія, емпатії. Головно, кедь рахують, коли їм то пасує, і тых, котры гражданами почас перепису не были. Но ніт.

І ту видіти, о чім є днесь вымераючій україньскый ці „русиньско-україньскый“ рух. Хоць тота ідеолоґія має майже нула продовжователів із молодой ґенерації, стара ґарнітура сідить, і іщі все може здобывати грошы, за котры пак можуть далше робити актівности, якыма хотять українізовати Русинів.

І зразу, кедь прийдуть досправдовы Українці, є проблема. Парафразуючі нима так возлюблену співанку, можеме конштатовати, же пришли братя Українці – але то не братя по грошах.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ShareTweet

Повязаны дописы

Естоньска рана або селектівный штандарт

26. 6. 2025

Кедь Духновіч стане неактуалный

19. 6. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}