lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Бывшый презідент Словакії і жупаны припомянули собі ЧСР в Ужгороді. Закарпатю хотять помочі

Петро Медвідь Петро Медвідь
19. 11. 2018
» Вісти
Бывшый презідент Словацькой републікы Рудолф Шустер, председа Кошыцького самосправного краю Растіслав Тырнка і председа Пряшівского самосправного краю Мілан Маєрьскый собі в середу 14-го новембра 2018-го року припомянули сторічніцію закічніня Першой світовой войны і вынику Чехословацькой републікы в Закарпатьскій области Україны.

Юбілеї, як інформовала словацька державна пресова аґентура TASR, собі словацька делеґація припомянула коло памятника Мілана Растіслава Штефаніка і Томаша Ґаріка Масаріка в Ужгороді.

Хотіли бы помочі з розвитком

„Думам собі, же была велика шкода, же Закарпатя по Другій світовій войні вже не належлало ку нашій теріторії, бо мы ішли допереду, но они заоставають,“ повів про аґентуру бывшый презідент. Зато є за словами Шустера і на Словакії, жебы помогла, підтримовала Закарпатя і жебы ся скоротила путь до Европской унії про Україну.

Подля кошыцького жупана Тырнку співпраца із Закарпатьсков областьов остатні рокы не розвивала ся, но поступно ся то краю дарить обновновльовати.

„В юлі того року сьме з головов Закарпатьской областной рады договорили ся на співпраці коло проєктів фінанцованых в рамках проґраму черезгранічной співпраці ENI і пріоріт, котры мають обидві реґіоны,“ повів про аґентуру Тырнка. Спомянув, же ся приготовлює выпрацованя штудії зреалізованя біціґльовой стежкы на трасі Михалівці – Вышнє Німецьке, як і выбудованя нового гранічного переходу Матьовскы Войковці – Павлово.

За Словами пряшівского жупана Мілана Маєрьского має Словакія і Україна ку собі близко. І зато є і про нього важным, жебы надалше розвивала ся співпраца меджі гранічныма реґіонами.

Проблем є в інфраштруктурі

Партнерьскы реґіоны – Пряшівскый самосправный край, Кошыцькый самосправный край і Закарпатьска область Україны довгодобо співпрацують на проєктах в области културы, школства і турізму. Но як найвекшый проблем жупаны з выходу Словакії видять недостаточну транспортну інфраштуктуру і довгы чеканя на граніцях, што має вплив на розвиток турізму.

Мєрьскый пояснив, же вже є схваленый проєкт модернізації транспортной інфраштруктуры меджі Пряшівскым самосправным крайом і Закарпатьсков областьов, на котрый підуть штири міліоны евр. За його словами іщі все треба ініціовати і помагати, жебы быв зрядженый і гранічный переход Уліч – Забрідь.

Часточно бы сітуацію могло подля Тырнкы вырішыти розшыріня існуючого переходу у Вышнім Німецькім, но ліпшым рішіньом бы была реалізація гранічного переходу Чорна над Тисов – Соломоново. Збудованя того переходу є 20 років лем на папери.

Тоты темы были і предметом їднань председів двох самосправных країв на выході Словакії вєдно із представителями Міністерства загранічных діл і европскых справ Словацькой републікы і представителів Україны.

Жрідло фотоґрафії: TASR.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

 

ShareTweet

Повязаны дописы

Ждыня, 12.10.2025; фот. архів СЛ

Поклін основательови Фундациі Рутеніка і колишньому Заступці Ведучого Стоваришыня Лемків

18. 10. 2025
Ведучый СЛ Андрий Копча з Лавреатом Володиславом Грабаном, Воловец, 12.10.2025; фот. архів СЛ

Стоваришыня Лемків передало Нагороды ім. Никыфора

17. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче