Держава то спільнота вшыткых громадян – в Ополи тырват Конґрес о меншынах

Конституция, політична практика і штоденніст нацийональных і етнічных меншын – то головны темы першого дня Конґресу о Меншынах в Ополи, якій проходит в днях 23.-24. вересня/септембра 2025 р. В подіі участ берут науковці і експерты з Польщы, Европы і світа.

Орґанізаторами Конґресу о Меншынах в Ополи сут Опольскій Університет, Самоуряд Опольского Воєвідства, а спілорґанізаторами і партнерами м.ін. Шлезскій Інститут ци Европейскій Центр Бадань над Меншынами во Фленсбурґу.

«Беручы до увагы, же то 20 років по схваліню уставы о нацийональных і етнічных меншынах, а першый раз подія такой вагы одбыват ся в нашым реґіоні, надію ся, же поведе ся нам выпрацувати рекомендациі, котры схоснуют особы, якы становлят право» – підкрислила Зузанна Донат-Касюра, віцемаршалок опольского воєвідства.

В Конґресі участ берут представникы світа наукы, політикы, державных інституций і меншыновых орґанізаций. Спільна дебата має підсумувати двадцет років фунґуваня уставы, а тіж вказати новы напрямы діяня.

Ванда Новіцка, посланкыня на Сойм і ведуча Соймовой Комісиі Нацийональных Меншын, підкрислила вагу стірчы. «То барз важный конґрес, бо такых подій в Польщы єст фурт мало. Меншыны, хоц чысленно невеликы, сут важным елементом нашого соспільства».

О значыню місця засіданя бесідувал тіж Рафал Бартек, ведучый Союзу Німецкых Соспільно-Культурных Стоваришынь в Польщы. «То будує почутя достоменности і гордости з реґіону, же такє штоси проходит гев, єст то автентичне. Кєд бы проходило в Варшаві або Лодзи, такым автентичным уж бы не было. Коли гев бесідуєме о европейскых примірах, то можеме іх однести до реальности, котра єст гев».

«Част політичной силы в Польщы ведена єст спрощеным та ексклюзивным гослом Польща для Поляків. То блудный підхід» – повіл проф. Анджей Шептицкій, підсекретар стану в Міністерстві Наукы і Висшого Шкільництва. Припомнул, же Конституция ясно бесідує, же польскій нарід творят вшыткы громадяне, незалежно од походжыня.

Устава з 2005 рока о нацийональных і етнічных меншынах розвиват тот запис, всказує конкретны інструменты правной охороны. Проблемом – подля Шептицкого – остає політична практика, часто ріжна од духа реґуляций. Символом того розламу єст м.ін. коли ограничыли вчыня німецкого языка як языка меншыны.

Григорий Куприячнович, спілведичый Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын припомнул, што подібны подіі скорше орґанізувано в Люблині. «Певністю науковы подіі посвячены меншынам, в котрых берут участ представникы меншын, значыт практикы та урядникы, якы занимают ся темом меншын, сут барз важны і потрібны. Певністю важне тіж єст, де ся стрічаме, на кілько меншыны сут постеріганы як штоси, што є в такым місци, де така наукова подія проходит, і Ополе єст до такой ролі предестинуване» – ствердил.

Рафал Бартек зазначыл іщы, што культура і язык меншын не сут даны раз на все. «Так як демокрация не єст нам дана раз на все, то мусиме быти свідомы, же меншыновы культуры і языкы вымагают охороны і опікы» – підкрислил.

Фот. www.opolskie.pl