Од 23-го до 29-го юла 2025-го року проходить Літня школа русиньского языка в Попраді, на котру пришли діти з Войводины. Літня школа орґанізує ся вже десять років. Орґанізує єй Націоналный совіт Русинів, самосправный орґан Русинів у Сербії, конкретно його Одділіня про освіту.
Тот рік на школу пришло 40 дітей, котры можуть познакомити ся із старым крайом своїх предків. До Попраду ішли школярі із русиньскых основных школ, де мають навчаня русиньского языка як рядного предмету – і то з Руського Керестура, Коцура і Дюрдьова, але і школярі школ, де учіть ся русиньскый язык із елементами народной културы як волительный предмет – тот рік із Нового Саду, Кулы, Вербасу і сримскых сел.
Школярі мали уж стрічу із Мартіном Карашом, председом Русиньской оброды на Словеньску, членом Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны за Русинів.
„Діти Русинів із Войводины в Сербії знова навщівили Словакію – отцюзнину своїх предків, в рамках літньой школы. Із великов радостьов сьме їх привітали в нашім краю, і уж першый день пережыли в краснім оточіню Любовняньского граду і сканзену,“ інформовав Караш.
„Вєдно із колеґом Петром Соколом, посланцьом Народной рады Словацькой републікы, сьме мали можливость представити гостям історічне і природне богатство Любовняньского реґіону, як і културну дідовизну, котра нас капчать,“ написав председа Русиньской оброды.
Як далше інформовав, діти были і на літурґії, котру в деревянім храмі в сканзені одслужыв ґрекокатолицькый священик – отець Франтішек Крайняк, в церьковнославяньскім і русиньскім языку. „І тым сьме собі припомянули, же віроісповіданя і язык суть неодділительнов частков ідентіты Русинів – дома і за граніцями.“
Цінны про Караша были і неформалны розговоры з членами Націоналного совіту Русинів о актуалнім діяню в русиньскім народностнім русі в обидвох державах.
Як припомянув Мартін Караш, тота актівность є резултатом Договору о меджінародній співпраці меджі Пряшівскым самосправным крайом, в котрого заступительстві є Караш посланцьом, і Автономнов покраїнов Войводина. „То доказ, же общі цінности і културны коріня докажуть капчати і через граніці,“ закінчів Караш.