lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Про наше радийо
    • Cлухай нас
    • Порядок высыланя
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Інчы
    • Фафриндя і сконфіскуване
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Знимкы
  • Архів
    • тур тондос
    • Бохеньскій
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Про наше радийо
    • Cлухай нас
    • Порядок высыланя
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Інчы
    • Фафриндя і сконфіскуване
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Знимкы
  • Архів
    • тур тондос
    • Бохеньскій
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

До русиньского літературного неба одышов байкарь Миколай Ксеняк

Анна Кузмякова by Анна Кузмякова
1. 2. 2020
in Вісти

Днесь з камюньского Ґрекокалицького храму свв. Петра і Павла зазвучали дзвоны помершому Миколайови Ксенякови. Рано – 1-го фебруара 2020-го року, у віці 87 років, одышов до вічности русиньскый писатель Миколай Ксеняк з Ружомберку, родак із села Камюнка в Старолюбовняньскім окресі.

Миколай Ксеняк быв довгорічным педаґоґом, русиньскым діятельом, першым русиньскым байкарьом, другым председом Сполку русиньскых писателів Словеньска, автором богатой русиньской літературной творчости, автором многых статей в русиньскій і словацькій пресі, лавреатом Премії Александра Духновіча за русиньску літературу, котру уділює Карпаторусиньскый научный центер в США.

Єдиный автор дротарьской тематікы

Быв єдным з найактівнішых авторів старшой ґенерації русиньскых писателів, котрого богату творчость творять головно байкы, література про дітей і молодеж, поезія, проза, драматічны творы, оповіданя ці автобіоґрафічны тексты. Миколай Ксеняк быв єдиным з русиньскых писателів, котрый свою літературну творчость присвятив темі русиньскых дротарів.

Якраз на тоту тему написав книжку Біда Русинів з дому выганяла (книжку у 2002-ім році выдав Світовый конґрс Русинів), за котру быв автор у 2003-ім році оціненый высше споминанов меджінароднов Премійов Александра Духновіча. У споминаній публікації ся находить і його здраматізована Приповідка о дротарьови, котра мала в 1994-ім році успішну премєру на сцені нашого Театру Александра Духновіча в Пряшові.

Многы його творы были презентованы в русиньскій редакції Народностно-етнічного высыланя в Пряшові і в Кошыцях, його байкы часто декламовали участници Духновічового Пряшовоа – цілословацького конкурзу русиньской поезії, прозы, малых сценічных форм і народного розповіданя, на котрый часто приходив і сам автор Миколай Ксеняк.

Родне село Камюнка, його жытелі і їх судьба были тым найосновнішым жрідлом і іншпіраційов богатой Ксеняковой творчости. Окрем многых публікацій нас о тім пересвідчує книжка, котру під назвов О камюньскых майстрах (по камюньскы) іщі в 1994-ім році выдала Русиньска оброда. Василь Хома, першый председа Сполку русиньскых писателів Словеньсла, тоту книжку назвав русиньсков епопейов. Коротко повіджено – книжка презентує цілорічный жывот, чім даколи жыло село Камюнка і його люде (церьковны свята з традіціями і вшыткы роботы на ґаздівстві). Подля многых експертів тота публікація претендує на добрый русиньскый документ філмовой ці театралной подобы.

З біоґрафії байкаря Ксеняка

Миколай Ксеняк народив ся 4-го децембра 1933-го року в бідній камюньскій ґаздівскій родині. По основній школі в родній Камюнці пішов до Руськой ґімназії в Пряшові, потім поступив на Інштітут руського языка і літературы в Празі. По його скінчіню учітельовав на основній школі в Ружомберку, пізніше став директором ґімназії в тім місті, де одробив 23 років. Хоць свій плодный жывот прожыв далеко од родной Камюнкы, часто ся до ньой вертав не лем фізічно, але і свойов літературнов творчостьов.

О любви до свого родного краю свідчать його слова: „Родный край про мене значіть студенку, з котрой черьпам цілый жывот. Тот, хто ся в тім краснім краю народив, хто вдыхнув його воздух, хто ся набрав родных співанок, приповідок, хто перешов тот край, хто там пас коровы, орав, сіяв, косив, тот не може забыти ниґда і ниґда на нього не забуде на людей, котры коло нього жыли і котры го выховали…“

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

фот. www.prezydent.pl

Президент стрітил ся з представниками реліґійных і нацийональных меншын

Термін асістованого списованя буде довшый

Найбарже популярне

Грамотны Лемкы чытают Річник Руской Бурсы 2020

Термін асістованого списованя буде довшый

Европске фіаско

Выконавці фестівалю «Молода Лемковина». На богато!

Ждыньскій священник-патріота

Славко Мерена: Не было легко, лем же лісы вкінци нам вернули – проґрам «Там в горах Карпатах» – четвер, год. 20.10 – част 2

  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Склеп
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2021. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Про наше радийо
    • Cлухай нас
    • Порядок высыланя
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Інчы
    • Фафриндя і сконфіскуване
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Знимкы
  • Архів
    • тур тондос
    • Бохеньскій
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2021. Вшыткы права застережены.