Гамовати, жебы не вылетіти із драгы

В послідніх тыжднях Facebook жыв кавзов односно русиньской блоґеркы Ґабріеллы Дерепа, котра выступила на конференції в Орґанізації зъєдиненых народів. Україньскы „актівісты“ вказали свої „европскы демократічны цінности“, котры їх, і їх країну безпохыбно ракетово несуть до Европской унії.

Ку цілій кавзі уж написав дашто якбач каждый, хто выходив холем дві класы основной школы і навчів ся писати, зато спомяну лем два факты. По перше, каждый, хто піднимать хоцьде на меджінародній ці державній уровни вопрос Русинів на Підкарпатю, робить добрі.

По друге, і на тото треба звернути увагу, жаден офіціалный україньскый орґан, ани СБУ, не одозвав ся до той темы, жаден орґан не выгрожовав ся блоґерці. В припаді іншых русиньскых актівістів в минулости то так не было. Спомяньме собі лем на кавзу із децембра 2022-го року, коли СБУ на офіціалнім сайті публіковалa русиньскый флаґ ці діск із співанками, котры нашли при разії у Димитрія Сидора, як „сепаратістічный матеріал“. Тото є важный момент.

Лемже вєдно із припадом блоґеркы в русиньскім середовиску почала і друга „кавза“. Тоту выкликав выслов председы Народной рады Русинів Закарпатя Євгена Жупана про портал Varosh.

Жупан, кедь то маєме ціле скоротити, повів, же то, што бісідовала в Орґанізації зъєдиненых народів Дерепа, бісідує од свого імя, або не знать од чійого, і же Народна рада Русинів Закарпатя од початку войны декларує, же вопрос Русинів буде рішыти аж по закінчіню войны.

Самособов, же выслов Жупана про даный портал не быв щастный. А думам головно в тій другій половині, же теперь, почас войны, не треба рішати вопрос Русинів. Лемже треба собі повісти і далшы факты.

При вшыткім важнім, што ся одбыло односно прав Русинів на Підкарпатю од 1989-го року, быв Євген Жупан.

Кедь почала у 2022-ім році російска война проти Україны, і представителі Русинів у Северній Америці были того погляду, же Світовый конґрес Русинів бы теперь мав абсолутно заставити пожадавкы што до прав Русинів на Україні, і почекати на конець войны. Были то довгы „діпломатічны“ діскусії із представителями америцькых Русинів, жебы їх пересвідчіти, же права Русинів треба жадати все, аж покля они не будуть реалностьов, і война не є оправданя на то, жебы хтось, хто є у войні і терпить од аґресора, міг топтати по другім народі. Подарило ся.

Навеце, Україна мала довгы декады без войны, коли топтала по Русинах, причім їм давно могла признати права.

Не єм согласный, так як єм не быв согласный ани із первістнов позіційов америцькых Русинів, із позіційов Жупана. Но не знам, ці бы-м быв такый герой, кебы мі пришло жыти теперь там, де жыє він. А так само ся не у вшыткім все мусиме згоднути. А треба спомянути і то, же позіція Народной рады Русинів Закарпатя, высловлена Євгеном Жупаном, нич не мінить на факті, же як Світовый конґрес Русинів, так і далшы представителі Русинів у Европі, вєдно із україньсков путьов до Европы жадають европскы інштітуції о основны права про Русинів.

Але крітіка, котра ся спустила на Жупана, мі є дакус проти серсти. Теперь, по єднім выслові Жупана, повторям нещастнім, набігнув леґіон героїв, справедливых. Лем жаль, же дотеперь їх роботу про зліпшіня прав Русинів якось не было видіти. Бісідовати о „деґрадації“ на конто Жупана, то є уж справды міцна кава.

Я розумію, же выслов Жупана міг выкликати злость у многых. Лемже треба так само подумати над тым, же при вшыткім важнім, што ся одбыло односно прав Русинів на Підкарпатю од 1989-го року, быв Євген Жупан. Не буду уж споминати, же многы публікації, културны події бы ниґда не были, кебы не Жупан. А могли бы сьме продовжовати.

Резултатом є, же выступ блоґеркы в Орґанізації зъєдиненых народів нелем знова раз розкрыв „демокрацію“ подля україньскых брехачів, але і то, же на горізонті мож видіти далшый розкол меджі Русинами на Підкарпатю.

Спокійно мож крітіковати Жупана. Каждого. Вшыткы сьме рівны. Лем даколи треба дакус крітіці гамовати, жебы не вылетіти з той інтелектуалной і возродной драгы. Нещастный выслов є на діскусію, заслугы ніт.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Фото: Роман Пищальник.