Знаю Михаіла Воронича давно. Іщі з того часу, коли став у Свалявскій районній державній адміністрації, пізніше у Свалявскій районній раді, головов. Одокремльовав ся порядностьов і честностьов. Быв єдным із немногых урядників, котры виділи простого чоловіка, пробывав помочі.
Точно за урядованя Михаіла Івановіча у районній раді націоналность Русин была признана за окрему, у районі фунґовалo 14 русиньскых клас, а сам Воронич помагав чім міг, організовав фінанцованя русиньскых школ в школьскім році 2008/2009. Робило ся фест русиньскых акцій, і многы за участи головы районной рады.
Таку актівность Воронича мож пояснити. Народив ся і цілый жывот пережыв у Неліпині, селі, в котрім при переписі 2001-го року признали себе Русинами 22% обывателів. Ту уліці носять назвы нашых просвітителів Духновіча, Митрака, Добоша.
Михаіл Івановіч любить розповідати за великый і знамый курорт часів Австро-Угорьска, вызнамных Неліпинців, штреку і «Монтанью», котры были турістічнов картков села почас совітьского періоду.
Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 30-го юла 2025 р. о 18.10 год., або повторіня в четверь 31-го юла о 4.30 год. і в суботу 2-го авґуста о 11.00 год. за русиньскым часом.