Шоровый герой нашого проґраму – Ігор Прохненко, не є етнічным Русином, але од чотырьох рокув жыє на Підкарпатю.
Ігор Анатолійовіч каже, же «переселіня народів» у рамках СССР было плановым і мало ціль – русіфіковати вшыткых. Він тямить, же в тім часі в Ужгороді так само вшыткы говорили по руськы.
Археолоґ за школованьом роблячі на розкопках в Королеві він спознав ся із знамым русиньскым поетом Михаілом Чухраном. З його подачі написав першу статю до културно-белестрістічного журналу «Отцюзнина». Од чісла 12 того журнала Ігор Анатолійовіч є членом редакчной колеґії «Отцюзнины». Його статі суть майже у вшыткых послідніх выданях журнала, і люблять ся чітательови.
І хоць то кандідат історічных наук, доцент Катедры археолоґії, етнолоґії і културолоґії Факулты історії і меджінародных односин УжНУ, Ігор Прохненко честує народ, котрый жыє ту, в днешнім Закарпатю, але як ревносный Українець на вшытко має свою думку. І до «Отцюзнины», говорить, буде писати дотогды, докля там не замішать ся політіка.
Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 29-го октобра 2025 р. о 18.10 год., або повторіня в четверь 30-го октобра о 4.30 год. і в суботу 1-го новембра о 11.00 год. за русиньскым часом.







