lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

Каріна Муляр Каріна Муляр
25. 8. 2021
» Заповіди проґрамів

Днесь в нашім выданю представиме вам другу часть інтервю з русиньскым актівістом, поетом і публіцістом з Підкарпатя Іваном Бузашом, знамым під псевдонімом Иван Бинячовськый.

Поговориме детайлніше о ролі русинтсва в його жывоті. А так само будеме мати можность почути декламацію выбраных авторьскых стихів поета.

Ключовы темы інтервю:

  • Русиньскый язык через прізму сучасных русиньскых творів Підкарпатя
  • Аналіза літературной творчости Ивана Бинячовського
  • Прорусиньска діятелность актівісты Івана Бузаша

Іван Івановіч Бузаш народив ся 2-го юна 1969-го року у многодітній родині у селі Буштино, што на Тячівщіні, Підкарпатя. Родічі были простыма робітниками: отець і мама ходили цілый жывот на заробіткы. В роднім селі здобыв середню освіту.

А свою путь ку русинству не може зазначіти в точных часовых рамках і коментує їй по філозофскы:

«Русинство все было в мойому жывотови, і буде, докы я буду жыти! Я быв далеко у світах (на заробітках – позн. ред.) в Америці, по Європі, де лем я не быв, но моє сердце і душа все ся рвало у мою Русинію, у Карпаты, на отцюзнину. Може там за граніцьов мій жывот бы ся склав май ипно, май благополучно, май ліпше, но я єм не рвав ся на отцюзнину за золотым жывотом, так было задумано Богом – абы я ся вернув і зачав тут свою літерарну діятелность.»

В році 2009 далшый раз вернувші ся із заробітків Іван Бузаш дістав офіціалны документы, што потверджують народностну приналежность його родічів ку русиньскій, і то далше стало імпулзом його актівізації ся як локал-патріота.

«Мені і моїм двом старшым братам ніґда не давала покоя та неясность довкола нашого народа і нашой бісіды, властно хто мы є,» так обяснює свій інтерес актівіста.

В році 2012 вступив до Тячовского районного общества підкарпатьскых Русинів. За даякый час ся почав творчо реалізовати у русинстві, спознаваючі русиньскых поетів і писателів края. У році 2014 у Тячові на Конґресі русиньскых писателів быв приятый до Союзу русиньскых писателів Закарпатя.

Наслідно была выдана перша збірка русиньской поезії Івана Бузаша Русинська Тайстра, пізніше были опублікованы Русинська Тайстра-2 і Русинська Тайстра-3.

Його перу так само належать такы зборникы: Поезія Мойого Серця, Авторські Фіґлі, Крик Душі, Гомба-Голомба, Фіґлі на Пристанку, Міш маш та в Ракаш, По закутках родимої Земли, окрем того єдна збірка україно-російскых стихів під назвов Сиво Край.

Автор ся підписує як Иван Бинячовськый, такый псевдонім быв взятый з назвы мікрорайона Бинячово у Буштино, де ся якраз він і народив. Творчость Ивана Бинячовського шыроко предствалена на сторінках русиньскых журналів, алманахів і в ґазетах Підкарпатя.

Од року 2015 є членом правліня Союза русиньскых писателів Закарпатя. У році 2016 став лавреатом двох літературных оцінінь: 7-го мая быв першым удостоєным Премійов Івана Петровція од Крайового общества підкарпатьскых Русинів, 18-го децембра дістав оцініня Русская премия за розвой русиньской културы, поезії і літературы.

Од 8-го фебруара 2020-го року є членом презідії Народной рады Русинів Закарпатя.

Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 25-го авґуста 2021 р. о 18.10 год., або повторіня в суботу 28-го авґуста 2021 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.

ShareTweet

Повязаны дописы

«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

16. 9. 2025

Апостол і Євангелия на неділю – неділя, 09.30 год.

14. 9. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче