Грекокатоликы в Польщы переходят полністю на григорияньскій календар

Згідно з оприлюдненом 19. листопада/новембра офіцияльном інформацийом, грекокатолицка Церков в Польщы переходит полністю на григорияньскій календар. В практиці значыт тото, што рухомы святя, як найбільше з них – Великден, не будут уж святкуваны з більшістю вірных прaвославной Церкви в Польщы, як было тото од змін з 2023 р.

Рішыня было приняте Синодом Єпископів перемышльско-варшавской митрополиі, якій засідал в Ольштыні 14. листопада/новембра. Рішыня владык з обшыри Польщы поблагословил предстоятель Украіньской Грекокатолицкой Церкви (УГКЦ) – верховный архієпископ кыйово-галицкій Святослав (Шевчук).

Великден по новому

Згідно з документом спомянутой V Сесиі Синоду Єпископів, новый календар буде обовязувал од Неділі о Закхею (18. січня/януара 2026 р.) на териториі перемышльско-варшавской митрополиі УГКЦ значыт – цілой обшыри Польщы. Перехід на григорияньскій календар означат, што вшыткы свята, так нерухомы, як і рухомы, одтепер вірны грекокатолицкой Церкви в Польщы будут святкувати за новым стильом, включно з Пасхом, Сошествійом Святого Духа та періодом Великого Посту.

Припомнийме, што скорше владыкы грекокатолицкой Церкви, слідуючы за змінами принятыма на обшыри Украіны, рішыли о тым, што од 1. вересня/септембра 2023 р. вірны УГКЦ в Польщы переходят на тзв. новый календарный стиль для нерухомых свят, з єдночасным лишыньом чынной Пасхалиі. В практиці товды Церков перешла на тзв. новоюлияньскій календар, подля котрого свята нерухомы (як Рождество Христове) святкує ся за рахунками григорияньского календаря, а саму Пасху за тым, як выходит подля юлияньского чысліня.

Тым разом рішыня владык з обшыри Польщы не є послідуваньом реформ з Кыйова. Вірны грекокатоликы на Украіні надале остают при тзв. юлияньскій Пасхалиі. Як пояснює Церков, владыкы з Польщы рішыли о полным принятю григорияньского календаря по «выслуханю волі вірных, більшіст з якых підтримала введіня такого календарного порядку». Реформа арґументувана є так само потребом стабілизациі церковного календаря і достосуваню до фактичных астрономічных спостережынь.

Дополніня календарной реформы

Посліднє рішыня Синоду Єпископів УГКЦ в Польщы є довершыньом каледнарных змін. Два рокы тому Церков приняла в практиці тзв. новоюлияньскій, але єднако Пасху вызначала як православны.

З тамтым рішыньом, як і теперішнім, не вшыткы вірны были согласны. Арґументы проти чути з боку меньшых середовиск, як лемківскы парохіі. Приміром была парохія в Заменицях (вроцлавско-кошаліньска єпархія), якой вірны частично противили ся зміні календаря, хотячы празднувати м.ін. Роджество Христове подля юлияньского рахуваня. Подібны апелі з боку вірных были голошены в інчых парохіях, так на Лемковині як і чужыні.

Принятя календарной реформы през грекокатолицку Церков в Польщы є проблематичне з точкы пізніря хоц бы жытелів дакотрых місцевости (так на Лемковині, як і в більшых сельскых громад на західніх землях), де попри собі істнуют дві парохіі – православна і грекокатолицка. То не лем невеликы громады, але і часто вірны сут родинно повязаны зо собом (прим. Ґладышів, Білянка, Розділя, Команча). Святкуваня і так уж невеликых громад в єдным селі – єдна «по новому», а друга «по старому» з боку декотрых вірных родит звіданя.

Григорияньскій календар є не лем серед вірных грекокатоликів в Польщы. Од років подля такого порядку іде грекокатолицка Церков на Словациі, а од недавна тіж русиньска церков – Мукачівска Єпархія.

За новоюлияньскым календарьом на тот момент святкує більшіст православных Церкви грецкой традициі (м.ін. Константинопольскій Патріархат, Александрийскій, Антийохійскій, Болгарскій, Румуньскій та Церкви Грециі, Кіпру і Альбаніі). Деякы парохіі Польской Афтокефальной Православной Церкви (головно в векшых містах) тіж святкуют за тзв. новым стильом, хоц офіцияльным календарьом для православных в Польщы остає юлияньскій.