Іспанія хоче меншыновы языкы признати за офіціалны языкы ЕУ. Вопрос одложыли

Іспанія має намагу пересвідчіти остатні країны Европской унії, жебы признати баскітьскый, каталаньскый і ґаліційскый язык за офіціалны языкы Европской унії. Покля бы тото Мадрід досягнув, быв бы то процеденс і про далшы языкы меншын, котры жыють в державах Унії.

О признаня тых трьох меншыновых языків за офіціалны в Европскій унії Іспанія неуспішно пробовала пересвідчіти блок уж в році 2023. Тот тыждень знова Мадрід в Бруселі передложыв тоту тему, і подарило ся му єй дістати до проґраму засіданя Рады про загранічны діла, котре одбыло ся у віторок 27-го мая 2025-го року.

Мадрід ся подля денника Financial Times выгрожовав, же в припаді того, же то країны Европской унії не схвалять, переоцінить свої оборонны обовязкы односно дакотрых членьскых держав 27-членного блоку.

Тиск на домашній політічній сцені

Іспаньска діпломація два попередні рокы присвятила лобінґу в намазі здобыти підпору про тоту ініціатіву. Мадрід докінця запропоновав, же заплатить вытраты на переклады і тлумачіня в сумі приблизно 132 міліонів евр на тоты языкы.

Іспаньска соціалістічна меншынова влада премєра Педра Санчеза є при схвальованю законів дома одказана на підпору посланців із каталаньскых сепаратістічных партій. Премєр Педро Санчез в році 2023 вымінов за підпору каталаньскых сепаратістів при зоставліню меншыновой влады приобіцяв, же просадить офіціалне признаня трьох меншыновых языків в рамках Унії.

Зато іспаньска влада лобує за тоту тему, кедьже то обіцяла Каталанцям, іншак бы грозила на домашній сцені далша політічна кріза.

Вопрос одложеный

Подля інформацій, котры здобыв портал Politico іщі перед віторковым засіданьом, были меджі членьскыма країнами Унії в тім вопросі важны незгоды. Єднозначно, за інформаціями порталу, підтримують тоты намагы іспаньской влады Белґія, Кіпр, Портуґалія, Голандія, Румунія і Словакія. Твердо проти є наприклад Німецько і Франція.

Рішіня в тім ділі не пришло ани у віторок. Вопрос быв одложеный „на пізніше“, і то „з причіны недостатку консензу,“ поясньовала польска презідія в Раді Европской унії. Як інформовала аґентура AFP, членьскы країны ся боять, же покля ся подарить Іспанії просадити свою пропозіцію, могли бы наслідовати далшы жадости о признаня меншыновых языків.

Того часу має Унія 24 офіціалных языків, но в рамках 27-членного блоку бісідує ся приблизно 60-ма меншыновыма языками. До офіціалных 24-ох языків мусять быти переложены вшыткы юрідічны документы ЕУ, а на самітах і міністерьскых стрічах в них мусить быти зебезпечене і тлумачіня.

Запроваджіня нового офіціалного языка бы мусило схвалити вшыткых 27 членьскых держав Европской унії.

„Творіня европской проблемы“

Покля бы ся Мадріду подарило пересвідчіти членьскы країны на прецеденс односно трьох меншыновых языків, котры хоснують ся в Іспанії, фактічно бы то одкрыло путь і про далшы языкы народностных меншын, котры жыють в державах Унії. Включно русиньского языка.

Но натеперь то не вызерать, же бы векшына членів европского блоку мала дяку пристати на таке рішіня.

„То неодкликательный обовязок іспаньской влады,“ повів у віторок іспаньскый міністер загранічных діл Хосе Мануел Албарес про телевізію 3Cat. „Хочеме, жебы тото, што є нормалне в уліцях іспаньскых міст, было нормалным і в уліцях Европы,“ доповнив.

Веце політіків у повязаню з пожадавков Іспанії остерігать перед „творіньом европской проблемы з державной проблемы,“ як то подля AFP назвав єден із діпломатів.

В прибалтіках наприклад існує обава, же бы в будучности міг такым способом одкрыти ся простор про признаня російского языка, котрым бісідує велика часть населіня тых держав, як офіціалного языка Унії.

Подля діпломата, котрый зістав у аноніміті, юрідічны службы Рады ЕУ суть того погляду, же схвалити пожадавку Іспанії бы собі выжадовало зміну основаючіх договорів Европской унії. Увагу звертають і на фінанції, котры бы ся мусили давати до перекладів на меншыновы языкы навеце.

Фото: Pixabay.com.