У віторок 27-го мая 2025-го року в просторах Засидальні Пряшівского самосправного краю (ПСК) проходило публічне выслуханя кандідатів на директора професіоналного русиньского ансамблю – Піддукляньского умелецького людового субору (ПУЛС).
Веджіньом ПУЛС од януара того року быв дочасно повіреный Віліам Микула, кедьже ку кінцю 2024-го року одышов до пензії бывшый директор Юрай Швантнер. Якраз Микулу выбрала комісія по публічнім выслуханю спомеджі штирьох кандідатів.
Выберали із штирьох
Выберова комісія, котру скликав ПСК як зряджователь, мала сім членів. В складі комісії были посланці Заступительства Пряшівского самосправного краю Вєра Лещакова, котра є і предсидательков Комісії културы і народностных меншын ПСК, Мірослав Бенко, Михал Ільканин і Павел Гадярі.
В комісії была і Емілія Антоликова, котра є ведучов Одділіня културы ПСК, далше фолклоріста і бывшый шеф балету Словацького народного театру в Братіславі Еміл Томаш Бартко за фаховців, і Мартіна Світкова, котра репрезентовала робітників ПУЛС.
Перед комісію поставили ся штирми кандідаты. Бывша членка – танечничка ПУЛС Сілвія Кравцова, Віліам Микула, бывшый член – танечник Мірослав Мороховіч, і Ян Штовка, котрый в минулости быв прімашом в орхестрі ПУЛС.
Каждый кандідат мав десять минут на презентацію свого проєкту, што до розвитку ПУЛС. Пак было про каждого кандідата выділеных далшых 30 минут, в рамках котрых доповнюючі вопросы могли давати членове комісії, а пак і публіка, котра пришла на тото выслуханя.
По тім, што одпрезентовали і на звіданя одповіли вшыткы кандідуючі, комісія інформовала, же резултаты будуть выголошены до десятьох днів. Подля нашых інформацій днесь было потверджене, же комісія схвалила на посаду нового директора ПУЛС Віліама Микулу. Того бы іщі у функції мало потвердити Заступительство Пряшівского самосправного краю на своїм найблизшым засіданю, но мала бы то быти уж лем формална справа.
Новы представліня і співпраці
Што презентовав кандідат, котрого выбрала комісія? Віліам Микула, котрый є 14 років членом ПУЛС, і перешов різныма позіціями – член балету, асістент, хореоґраф, режісер, повіреный директор, такой на початку презентації свого проєкту підкреслив, же ансамбель є выставный артікел Пряшівского самосправного краю, а хоче го рядити як амбіціозный професіоналный ансамбель, котрый репрезентує традіції Русинів. У своїм проєкті заміряв ся на пять пріоріт.
Микула в рамках першой пріоріты говорив о економічных ділах і господаріню. Окрім того, же має ансамбель свій бюджет із ПСК, а так само має ґрантовы грошы з Фонду на підпору културы народностных меншын, Микула хоче глядати і далшых спонзорів, підтримователів, жебы мав ПУЛС міморозрахункове дофінанцованя.
Говорив і о інвестічных замірах, наприклад о потребі обновы балетной салы, котра є в крітічнім стані, о інвестіціях до костімів, сценоґрафії, выдаваня новых ЦД ці стріміґновых служеб, де бы ся могли появити награня ПУЛС.
Друга пріоріта Микулы є заміряна на драматурґію і умелецьке лице ансамблю. Выбратый кандідат хоче одбуряти академічность, хоче векшу істинность до творчости з оглядом на сценічный фолклорізм, а так само хоче обявльовати новы приступы.
В найблизшім часі хоче рихтовати ґалапроґрам, котрый буде присвяченй 70-ій річніці выникнутя Піддукляньского умелецького людового субору, а в 2026-ім році бы хотів зробити і заяздовый проґрам, в котрім буде менша міра штілізації, а головно, котрый буде на менше танечників, жебы могли з ансамбльом іти і на такы села, котры не мають великы сцены в културных домах, і не мож там грати великы представліня.
Микула так само хоче зробити новый проґрам, в котрім буде представленых 7 европскых країн, в котрых історічно жыють Русины, ці проґрам о русиньскых збійниках і волошскій културі. В непосліднім шорі хоче ансамбель знова дістати веце і ку школьскій публіці, про котру хоче в ПУЛС зробити окрему інсценацію.
Меджі пріорітами была і нова маркетінґова стратеґія. Микула хоче, жебы ся веце презентовати в медіях, орґанізовати дні отвореных дверей ці курзы народного танця про людей.
Выбратый кандідат мав як четверту пріоріту співпрацу з іншыма орґанізаціями в рамках ПСК, русиньскыма орґнізаціями, ерудованыма фаховцями. Співпрацу хоче мати на офіціалній уровни з конзерваторійов, котра є в Пряшові, ці далшыма професіоналныма тілесами як є Slovenský umelecký ľudový kolektív (SĽUK) з Братіславы, ці мадярьскый професіоналный танечный театер Ifjú Szivek.
Послідньов пріорітов про Микулу є фунґуюча орґанізачна штруктура – підниманя цілковой якости ансамблю з персоналного і орґанізачного боку.
ПУЛС іде до Осакы
Віліам Микула почас вопросів поінформовав і о діпломатічнім успіху, котрый ся му подарив за нецілый піврок, што є повіреный веджіньом. Русиньскый професіоналный колектів ся в септембрі того року одпрезентує на світовій выставі EXPO, котра тот рік проходить в японьскім місті Осака.
ПУЛС буде головный пункт проґраму в рамках презентації Словацькой републікы на тій выставі. Ансамбель так по десятках років надвяже на меджінародны успіхы і выступліня, з тым, же до Осакы не іде лем часть членів, але цілый колектів.
ПУЛС, котрый быв у минулости балетом і оперетов Театру Александра Духновіча (ТАД), і одділив ся в році 2008, не співпрацовав одвтогды із свойов попередньов домашньов сценов. Микула ся ку вопросу співпраці з ТАД поставив позітівно, кедь на звіданя одповів, же з тов думков працує уж довшый час. Покля буде умелецька путь, жебы тоты тілеса співпрацовали, є тому наклоненый.
Віліам Микула
Віліам Микула (1991 р., Пряшів) є хореоґраф, режісер, танечник і педаґоґ. Абсолововав хореоґрафію на Музичній і танечній факулті Высокой школы музичных умень в Братіславі. В ПУЛС є 14 років. Як педаґоґ діяв на умелецькій школі, в дітьскых і дорослых фолклорных ансамблях ці на конзерваторії. В ПУЛС так само быв ведучім балету і педаґоґом.
Заміряный є головно на хореоґрафію. Свойов творчостьов записав ся до професіоналных умелецькых тілес і в загранічну, іде о Заслуженый академічный Закарпатьскый народный хор в Ужгороді і Воєньскый умелецькый колектів Ондраш в Бырні. Співпрацовав на дакільло інсценаціях із Спішскым театром в Спішскій Новій Всі, а головно з Театром Йонаша Заборьского в Пряшові, в котрім робив на великых музикалах.
Найвекшу часть свойой творчости лишыв у ПУЛС, де вытворив десяткы хореоґрафій і штири ціловечурны представліня.
Його творчость до великой міры має опору в традічній културі. Робить із ньов у автентічній формі, посувать єй так само до высшых штілізацій і танечного театру, але все з почливостьов, решпектом до ньой.
Повязаны дописы
Ґорлиці 106,6 MHz
