Лемківскій бадач лемківской штукы – др Михал Шымко!

Mихал Шымко потвердил, што на штуці ся знат. А то не лем так хоц-як, але на высокым науковым рівни. Отже в пятницю 13. червця/юнія 2025 р. успішні оборонил докторску дисертацию до темы «Сучасна лемківска штука: достоменніст, памят, естетика», яка отримала три позитивны науковы рецензиі. 17. червця/юнія наукова рада офіцийно надала ступін доктора Михалови Шымко. Сердечні ґратулюєме!

Все вчыли в школі, што в єдным речыню не мож повтаряти того самого слова, а тым барже придавника. Чом же в такым припаді лишыла єм наголовк той статі, хоц зо стилистичного пункту пізріня – блудный? Бо вказує на дві важны річы. По перше, до ґрупы вченых нашого народа можеме причыслити чергового, а то все гордіст і чест. А по другє, видиме, же заінтересуваня i академіцкій рівен може тыкати тіж обшыри шыроко понятой лемківской штукы, котра дотепер такого не дождала. Писано уж вельо і о языку, літературі, істориі ци музиці, а о плястичных штуках ніт. Не было о чым писати і кым ся занимати?

Штука як медиюм памяти, достоменности і опору взглядом марґінализациі

Михал Шымко доказал, што лемківска штука не кінчыт ся на Никыфорі ци Новосільскым (хоц іх очывидно одповідньо величаме), як тото выходит з анализы видочности нашой штукы через польскы музеі і інституциі. Дослідил тото бадач Шымко, а рефлексиі помістил в осмій части – то голос в дискусиі о політиці репрезентациі меншын в музейных і публичных просторах в Польщы. «(…) Розправа може причынити ся до зміны в постеріганю штукы етнічных меншын в польскым гуманістичным і історийоґрафічным дискурсі, а тым самым збогатити нашу рефлексию над спадковином минулости, котра прецін николи не была монолітична, а ріжнорідніст культур і традиций рішала о єй вартости» – повіла вчас обороны др габ. Марта Замбжыцка з Варшавского Університету, єдна з рецензенток.

«Структура розправы є заплянувана з великом лоґічном свідомісто, ведучы чытача од загального контексту (темы достоменности, істориі Лемків) через рефлексию над простором, сакрум і штуком, аж до актуальных практик репрезентациі. Автор успішні лучыт анализу культурового змісту і артистичных практик, хоснуючы шырокій спектр джерел – од архівалий, через етноґрафічны материялы, головні творы штукы, по сучасны діяня» – рецензує др габ. Яцек Кохановскій, проф. Варшавского Університету.

Робота Михала Шымко обнимат шырокє опрацуваня творчой, артистичной, культурной і соспільной діяльности сучасных артистів, котры ідентифікуют ся з лемківском спадковином. Згромадил і омовил роботу парудесятьох артистів, в векшости незнаных, з Польщы, Словациі, Украіны, Сербіі ци Канады. Іх артистична діяльніст была потрактувана не лем як естетична експресия, але тіж форма трансмісиі достоменности, медиюм ґруповой памяти і нарядя неґоциюваня етнічной приналежности.

(Не)видимы, (не)знаны

«Докторска розправа мґр. Михала Шымко єст першом на таку скалю анализом лемківской штукы. Автор выполнят тым самым особливу діру в дотеперішніх баданях, котры бо чысто поминяют творчіст молодого поколіня Лемків і традицийні зосереджают ся на народній штуці, сакральній ци то на доробку поєдных творців старшого поколіня» – спостерігат тіж Замбжыцка.

Шымко зосередил ся на артистах і іх творчій діяльности, якы вродили ся по 50. році ХХ ст. До увагы взял тіж скорше вродженых артистів, але анализувал роботы, котры возникли в 50. роках ХХ ст. і пізнійше. Серед барже знаных назвиск можеме вымінити Теодора Кузяка, Штефана Телепа, Василя Мадзеляна, Владислава Ревака, Марию Янко, Юстину Максимчак, Мирослава Трохановского, Давида Здобыляка, Алекса Стецяка ци Андрия Сухорского, а тіж тузів русиньской штукы: Енді Варголя, Юрия Новосільского, Епіфана Дровняка ци Григория Пецуха. Не лишыла ся поза увагом бадача ґрафічна діяльніст Івана Русенка, контроверсийніст робіт Дороты Нєзнальской і творчіст вельох, вельох інчых: Миколая Федака, за котрым поіхал аж до Кішыньова, Андрия Копчы (інчого од ведучого Стоваришыня Лемків), Йоана Лабівского, Штефана Габуры, Мигаля Кушницкого, Дарияна Гарді, Іраіды Гунчак, Штефаніі Русиняк, Мариі Кєлечавы, родины Коцурів, Лавуры Дичко, Філомены Смолы. Шор так скоро ся не кінчыт. В роботі дослідник помістил вшыткы ескізы жытя парудесятьох артистів в окремым додатку – анексі.

«Докторант слідит біоґрамы лемківскых артистів і іх творчу активніст, анализує єй в ріжных контекстах, одмінных інспірациях і вельох середках артистичного выразу, такых як: малярство, різба, фотоґрафія, ґрафіка, дізайн, інсталяциі і інчы» – подає третя рецензентка, др габ. Кінґа Червіньска, проф. Шлезского Університету.

Автор лучыт культурознавчы і социйолоґічны баданя з перспективом внутрішнього дослідника

«Своі розважаня над рольом штукы в формуваню і утрываляню культурной достоменности баданой спільноты Пан мґр Михал Шымко презентує в контексті динамічных культурных і соспільных змін, што з єдной страны позвалят на познаня новых форм артистичной активности, по котры сігают молоды творці, а з другой – на зіманя механізмів трансмісиі спадковины і єй реінтерпретациі в однесіню до сучасности. Як раз в баданях над сучасном лемківском штуком, што выполнюют діру в студиях над культурном спадковином Лемків, виджу єдну з найважнійшых примет розправы» – чытаме слова проф. Червіньской.

Михал Шымко підышол до омавляной темы з перспективы внутрішнього бадача. Його дідове бо, Лемкы, походили з Зындрановы, але насильно выгнаны зо свого гнізда по части піддали ся заміреному польскыма властями вымазаню. До лемківскости Михал доходил в дорослым жытю. Твердіст його достоменности спричынят, же успішні реализує плян популяризациі русиньской штукы в польскым просторі. З його ініциятивы на зламі 2023/2024 рокі вказувана была выстава в Етноцентрі Коросняньской Землі пн. «Внутрішній і зовнішній простір. Образ Лемковины в сучасній штуці». А в плянах є чергова, о вельо обшырнійша, і то в єдным з найважнійшых музеів в Польщы – Етноґрафічным Музею в Варшаві. Уж тепер робит над ньом як куратор выставы.

Михал Шымко єст абсольвентом істориі штукы, украіністикы і документалистикы Варшавского Університету. Докторат зреализувал на Університеті ім. М. Кюрі-Склодовской в Люблині.

Специялизує ся в баданях над русиньском штуком. Його доробок то парунадцет науковых i популярнонауковых дописів, в тым до «Річника Руской Бурсы» ци для нашого порталю в циклю Łemkowie są, та веце як 20 выступів на державных і медженародных конференциях. В 2022 році был стипендистом на Університеті в Торонто, де робил під оком проф. Павла Р. Маґочія. Зас в минулым році был студентом Медженародной Літньой Школы Русиньского Языка і Культуры Studium Carpatho-Ruthenorum на Пряшівскым Університеті. Зреализувал тіж науковы стажы на Університеті Кароля в Празі та на Університеті в Новым Саді.

Спілтворит Форум Будучого Культуры. В 2021 р. был лавреатом ґранту Santander Universidades для найліпшых докторантів. Професийні звязаный з Музейом Сучасной Штукы, Театром Ґарнізон Штукы та Театром Powszechny в Варшаві.

Іщы раз – сердечны ґратуляциі!

Фот. Знимкы з вернісажу выставы «Внутрішній і зовнішній простір. Образ Лемковины в сучасній штуці», яку зорґанізувал і якой куратором был Михал Шымко © www.etnocentrum.pl