Коросняньска Публична Бібліотека просит на «Лемківскій вечер в бібліотеці», якій одбуде ся 13. червця/юнія о 17.00 год. Запрезентує ся Оркєстра св. Миколая, а о церквах оповідал буде Даміян Новак.
Коросняньска Публична Бібліотека реализує проєкт «Місця, люде, ремесло – спадковина реґіону» і запрашат до себе на розмаіты подіі і стрічы, звертат при тым увагу на історичный, народный і природичый потенциял коросняньской обшыри.
О кухни, дворах і карпатскых лісах
Вынятковый характер природы і традициі реґіону вказаный был уж в рамках авторскых стріч. О лемківскій кухни, але тіж о штоденным жытю родинных Ріпок оповідала Ґражына Бетлей-Фурман, авторка кухарской книжкы «Лемківска кухня з Ріпок. Частуйте ся!», яка вказала ся в 2024 році накладом выдавництва Лібра. Авторка вернула тіж до споминів з дітинства, оповіла присутным о своій родині і о «Свистовым Саді», якій веде і де принимат гостів, туристів та популяризує лемківску кухню. В «Свистовым Саді» Ґражына Бетлей-Фурман орґанізує тіж малярскы і фотоґрафічны пленеры та ремісничы варштаты.
О давных дворах днешнього підкарпатского воєвідства і його мешканцях оповіл др Лукаш Байда, автор книжкы «Земляне з підкарпатскых дворів». В своім выступліню представил ріжны аспекты фунґуваня дворів, як не лем мешкальных обєктів, але тіж адміністрацийных і господарчых осередків. «Дворскы сідибы полнили тіж культуротворчы і соспільны функциі, были осередками інтелектуального і артистичного жытя. Представникы земляньскых родин внесли великій вклад в розвиток польской культуры, літературы, штукы».
Дальшом стрічом в рамках проєкту «Місця, люде, ремесло – спадковина реґіону» были варштаты з ілюстраторком і авторком книжок Йольом Ріхтер-Маґнушевском, яка послідньо печатала книжку о карпатскым лісі – «Пуща – оповісти карпатскых буків». Авторка з заанґажуваньом оповідала о мешканцях пущы, єй рослинности і таємницях схованых в буковых коронах. Привезла тіж зо собом звуковы нарядя, якы передавали одголосы натуры.
О церквах, при музиці Миколаів
В пятницю 13. червця/юнія в коросняньскій бібліотеці пройде «Лемківскій вечер». О церквах, якы в жытю Лемків занимают особливе і выняткове місце, буде оповідал Даміян Новак – культурознавця, реґіоналиста і історик. Його прелекция «Доля церкви на Лемковині» попередит концерт Оркєстры Святого Миколая з Люблина.
Лемківскы церкви становлят єдну з найбарже ціненых ґруп сакральных памяток Европы. Сут єдном з головных візитівок культурной туристикы в полудньово-східній Польщы.
Оркєстра Святого Миколая то єден з найбарже ціненых і досвідченых фольковых ансамблів. Возникли понад тридцет років тому і як єдны з першых спопуляризували лемківску пісню. Дотепер выдали десят альбумів, а на іх творчіст складают ся ріжны джерела, з котрых берут інспірациі. Чути то і в самых співанках, якы одкликуют ся до шыроко пониманой польской традициі, што обнимат народны пісні з околиц Любельщыны, Підгаля і Малопольщы, як тіж чути то в композициях, котры навязуют до шыршого стилистичного спектра. Домінуют в ним гуцульскы і лемківскы елементы.
«Лемківскы вечеры в бібліотеці то продолжыня лемківскых стріч, котры заініциювали в вересни/септембрі 2014 рока Анна Романьчак і Пшемек Поляньскій, товды музикы ансамблю А Де То Давнійше Строіло. Творці подіі поставили на стрічы люди, якы люблят ходити по горах, люблят Низкій Бескід, сут захоплены лемківском кухньом і культуром та музиком Лемків. Лемківскій вечер в бібліотеці то 15. едиция той подіі, другій раз в мурах Коросняньской Публичной Бібліотекы» – інформує орґанізатор.
ЕтноДИКТАНДО
Бібліотека має в плянах зорґанізувати тіж ЕтноДИКТАНДО – орфоґрафічный конкурс для осіб од 13. рока жытя (в гору), а зміст диктанда буде навязувал м.ін. до лемківской культуры, топонімів Низкого Бескіду.
Будут орґанізуваны тіж меджепоколіньовы варштаты соломкарства, лемківскых прикрасок ци макрамы.
Вступ на вшыткы подіі єст дармовый.
Фот. за kbp.krosno.pl