В понедільок 15-го децембра 2025-го року в просторах Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові одбыло ся выголошіня резултатів 12-го річника Літературного конкурзу Марії Мальцовской.
Як уж стало звыком, перед святочным выголошіньом найуспішнішых участників конкурзу одбыла ся членьска громада Сполку русиньскых писателів Словеньска. Біланцовало ся, але і выбрало нове веджіня.
Писателів поведе Михал Павліч
На початку членьской гормады предсидателька Сполку русиньскых писателів Словеньска Кветослава Копорова припомянула, же в тім році вмерли двоми членове орґанізації – Василь Ябур і Теодозія Латтова. Участных попросила оддати їм честь минутов тиха.
Пак Копорова спомянула і то, же в тім році дожыли ся округлого юбілея двоми писателі – Владислав Сивый, котрый святковав 65 років, і Івета Мелничакова, яка тот рік святковала 60 років.
Далше вже перешло ся до робочіх тем. На членьскій громаді участны дістали інформацію, же в 2025-ім році Сполок русиньскых писателів Словеньска реалізовав чотыри проєкты. Першым є выданя книгы Мірослава Жолобаніча під назвов Коцурик з Тополі, далшым выданя зборника поезії Миколая Коневала під назвов З русиньского сердця 3.
Окрем того орґанізація і тот рік утримовала і розвивала свою офіціалну вебсторінку, а зорґанізовала вже 12-ый річник Літературного конкурзу Марії Мальцовской.
В слідуючім 2026-ім році Сполок русиньскых писателів Словеньска планує выдати єдну книжку (авторы із сполку выдавають і в іншых выдавательствах), далше робити на своїм вебсайті, і зорґанізовати далшый річник конкурзу.
Копорова конштатовала, же орґанізація має моментално 28 членів, і має пятьох кандідатів на членсвто, причім іде головно о молодых людей.
Функцію шефкы писателів Кветослава Копорова перевзяла у 2010-ім році по русиньскым писательови Миколайови Ксенякови. Як сама веце раз бісідовала, думала, же то возьме на єден трирічный період, но обставины собі выжадали, же в тій функції была 15 років. Тогорічна членьска громада была послідньов, котру вела у функції предсидателькы.
На свого наслідника номіновала Михала Павліча, робітника Інштітуту русиньского языка і културы ПУ, котрый занимать ся русиньсков літертатуров, і уж теперь быв членом орґанізації.
Участны членьской громады го єдномысельно в голосованю потвердили. Сполок русиньскых писателів Словеньска буде в слідуючім трирічнім періоді вести Павліч. Громада собі так само выбрала новый склад Рады сполку, Ревізной і контрольной комсії. Мандат мають членове так само на три рокы.
Конкурз выграла Васькова, была і дебутантка
По членьскій громаді вже наслідовало святочне выголошіня резултатів літературного конкурзу. Тот рік фахова жюрі, в складі котрой были Кветослава Копорова, Михал Павліч і Івана Сливкова, яка є доцентков на Інштітуті середньоевропскых штудій ПУ, оціньовала творы десятьох авторів.
На конкурзі нашла ся і дебутатнка, котра, хоць у высшім віці, вырішыла почати із літературнов творчостьов по русиньскы. Бісіда є о Анні Реґрутовій, яка є родачков із днесь неіснуючого села Стружніця, одкыль походив і вызначный русиньскый поет Юрко Харітун.
Так само были в конкурзі приголошены дві молоды авторкы – Анна Замутовска і Леа Васькова, котра літературный конкурз выграла минувшый рік.
Тот рік в конкурзі были лем поетічны і прозаічны творы, із котрыма окрем высше спомянутых презентовали ся Меланія Германова, Миколай Коневал, Елена Хомова-Гріньова, Людмила Шандалова, Марія Шмайдова, Мілан Ґай і Владислав Сивый.
Із каждого твору было на выголошіню резултатів прочітано. Плусом было і прочітаня фаховой крітікы од єдной із членів жюрі – Іваны Сливковой, яка експертно і обєктівно оціньовала загнаны до конкурзу поетічны і прозаічны творы.
Жюрі вырішыла, же тот рік в рамках Літературного конкурзу Марії Мальцовской третє місце здобыв Мілан Ґай, котрый загнав духовну поезію. Но так само третє місце припало і Владиславови Сивому, якый презентовав ся на конкурзі із гуморістічнов прозов.
На другім місці скінчіла Анна Замутовска, яка до конкурзу загнала прозу. Перше місце, уж другый рік по собі, здобыла Леа Васькова, молода писателька, котра до літературного змаганя пришла із поезійов.








