Хоц ділят нас соткы кілометрів, а нашы історичны діі пішли ріжныма дорогами, то досвідчыня войводиньскых Русинів в вельох моментах є спійне з нашым – гев в горах, а што мают інче? Як фунґуют мешнины в вельокультурній Войводині? Уж в найблизшу суботу 22. листопада/новембра тр. в Рускій Бурсі в Ґорлицях буде мож выслухати выкладу др. габ. Томаша Квокы пн. «Медже Карпатами а Дунайом: войводиньскы Русины колиси і днес».
Інституциі, шкільництво, медиі і культурне жытя бачваньскых Русинів од давна родит заінтересуваня тіж серед Лемків в Польщы, бо вказує, як може фунґувати меншына, котрій дане было выпрацувати своі простори автономіі і системового розвитку. Выклад приближыт історию Русинів в Войводині од поливины XVIII столітя по сучасніст – з особливым увзглядніньом істориі ХХ столітя: меджевоєнного періоду культурно-народового одроджыня, повоєнного розвитку в социялистичній Югославіі та соспільно-політичных змін по 1990 році і днес.
Томаш Квока – славіста, сербіста і рутеніста, робітник Інституту Славяньской Філолоґіі Ягайлоньского Університету. Науково занимат ся історийом і сучасным станом сербского языка, культуром Сербіі і постюгославяньскых держав. Долгы рокы вюл тіж занятя в Інституті Неофілолоґіі Педаґоґічного Університету в Кракові на специяльности росийска філолоґія з русиньско-лемківскым языком.
Єст автором моноґрафічной публикациі «Войводина і єй Русины. О языку, культурі і істориі войовдиньскых Русинів» (Краків 2023) та туристичного провідника «Сербія. На скрижываню культур» (Краків 2014). Окрем того написал десяткы науковых і популярнонауковых дописів, тлумачынь, є тіж м.ін. спілавтором публикациі «Бесідуйме по лемківскы» ци редактором публикаций Выдавництва Жызновскій: «Лемківскы приповідкы і приказкы зо Святковы Великой і околиц» ци «Лемківскы співанкы зо Святковы Великой. Співник».








