lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Миколай Ляш нагородженый Орденом Людовіта Штура

На церемонії зазвучав і русиньскый язык.

Петро Медвідь Петро Медвідь
2. 1. 2023
» Вісти

1-го януара 2023-го року Словацька републіка припомянула собі округлу 30-ту річніцю од свого выникнутя. Як є звыком, і тот рік з нагоды річніці републікы передав найвысшый конштітучный діятель републікы – презідентка, державны нагороды.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2023/01/163-perehlad-tyznia-lasz.mp3

Презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова тот рік оцінила 28 особностей з области політікы, културы, наукы, уменя, актівізму, котры дали вклад до доброго мена Словакії дома і в загранічу.

Участны і представителі сусідніх держав

Святочна церемонія была тот рік з нагоды округлого юбілея Словацькой републікы дакус інша. Брали на ній участь і найвысшы представителі сусідніх держав.

За Чеську републіку, котра вєдно із Словакійов до 31-го децембра 1992-го року творила єдну державу, быв участный презідент Мілош Земан, і предсидателька Посланецькой сеймовні Парламенту Чеськой републікы Маркета Пекарова Адамова.

Польщу на церемонії репрезентовав презідент Анджей Дуда. Участный быв і презідент Австрії Александер фан дер Беллен. Україну як выходного сусіда Словакії представльовала віцепремєрка Іріна Верещук.

На святкованя 30-ой річніці републікы повязане з передаваньом державных нагород была запрошена і мадярьска презідентка Каталін Новак, но подля офіціалных інформацій запрошіня не прияла з робочіх причін.

Оціненый і Миколай Ляш

На офіціалне святкованя дістали запрошіня і представителі русиньской народностной меншыны.

Участныма были на церемонії в неділю членове презідії Округлого стола Русинів Словакії і єдночасно членове Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность – Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп.

Потішуючім про Русинів, нелем на Словакії, є факт, же меджі нагородженыма особностями знова быв і представитель нашого народа.

В рамках святковань 30-ой річніці выникнутя Словацькой републікы нагородила презідентка Зузана Чапутова Орденом Людовіта Штура ІІІ. класы русиньского актора, трібуна Баршановой револуції в Пряшові і бывшого председу Русиньской оброды – Миколая Ляша.

Ляш быв нагородженый in memoriam за вынятковы заслугы о демокрацію і їй розвиток, як і за розвиток Словацькой републікы в области уменя і в соціалній области, головно при кодіфікації русиньского языка. Орден за Миколая Ляша перевзяла вдова по нагородженім  – Клара Ляшова.

На церемонії было чути і русиньскый язык, бо покля уділює ся орден in memoriam, звыкне ся пущати телевізный запис, котрый з нагородженым державна телевізія має. В припаді Миколая Ляша пустили урывок з Русиньского маґазину.

Миколай Ляш

Миколай Ляш народив ся 26-го новембра 1933-го року в русиньскім селі Баєрівці, днесь окрес Сабінів. У 1947-ім році почав штудовати на міщанці в Сабінові, одкыль переступив на Штатну руську ґімназію у Пряшові, но з ґімназії мусив одыйти, бо його школованя не мав хто фінанцовати.

В тім часі уже в Пряшові існовав Україньскый націоналный театер, днесь русиньскый Театер Александра Духновіча. Ляш пішов на конкурз і быв успішным. 10-го октобра 1950-го року наступив до театру і быв у нім понад 43 років, аж до одходу на пензію.

Од другой половины 1950-ых в рамках втогдышнього україньского высыланя існовала популарно-забавна релація Бісіда кумів. В тім проґрамі як Кум Дыня зачав выступати і молодый Ляш, котрому за 50 років його „кумованя“ робили поступно партнерів далшы акторы театру Николай Симко, Павел Симко, остатнім быв Іґор Латта як Кум Мачанка, котрый релацію утримовав і по Ляшовій смерти з новым партнером.

Ляш ниґда не быв згодный з комуністічнов ідеолоґійов і українізаційов Русинів, зато лоґічныма были його позіції в році 1989 і по нім. Ляш став головным трібуном Баршановой револуції в Пряшові.

По новембрі 1989  засів до кресла містьского депутата. В тій функції быв у роках 1990 аж 1994. І потім інтересовав ся політіков, быв членом Демократічной партії, пізніше Словацькой демократінчой і хрістіаньской унії, но вже без великых функцій.

Револуція принесла свободу і про Русинів. Миколай Ляш голосив ся ку Русинам і втогды, кедь офіціално не існовали, і не каждый мав одвагу бісідовати о тім. Од выникнутя Русиснькой оброды у 1990-ім році залучів ся до орґанізації актівно.

Дакілько місяців по 4-ім сеймі РО, котрый проходив у марці 1994-го року, пришов у Русинькій оброді турбулентный період. Василь Турок, котрый быв у функції председы безперерывно од першого сейму, абдіковав. І так го в децембрі вычеряв якраз Ляш, котрый шефовав до юна 1995-го року, коли го вычеряв як председа РО Ярослав Сисак. Турок ся до функції вернув знова по 5-ім сеймі. Но якраз період, коли ся зрік веджіня, быв про Русинів барз важным.

В тім часі кінчіло ся приготовліня на выголошіня Кодіфікації русиньского языка. Тота кодіфікація одбыла ся в Братіславі 27-го януара 1995-го року і Ляш як председа Русиньской оброды, орґанізації, котра тот історічный момент ініціовала і приготовила, там выступав із своїм приговором. І так, хоць быв у функції коротко, стояв коло того найважнішого, што нелем орґанізація, але Русины обще в пореволучнім періоді досягли.

Миколай Ляш і по своїх одходах – з театру, кресла депутата, з функції председы Русиньской оброды далше вів актівный жывот. Далше інтересовав ся політіков, анґажовав ся і в русинській комуніті, акторство далше робив у розгласі ці як народный розповідач. Все быв оптімістом, шпортовав. Точно так і дожыв. Вмер 10-го апріля 2008-го року.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

На юбілей архієпіскопа Кіріла Василя зышли ся єпіскопи з веце держав

8. 5. 2025

Владыка Курт Бурнетт на навщіві Мукачовской єпархії

5. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}