Нагороджены Лемкы – реляция з «Молодой Лемковины»
Ідея зорґанізуваня фестівалю авторской лемківской музычной творчости «Молода Лемковина» приставала през пару остатніх років. Зродила ся она в голові Павла Малецкого, ведучого заряду Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях. До вельох новаторскых бурсяных культуральных ініциятыв придал і тоту, котра крок за кроком наберала остаточну подобу. На фінал роботы мож было позерати в суботу 21. листопада/новембра 2015 рока. Думаня над зорґанізуваньом імпрезы, котра не буде ішла в напрамі презентациі головно фольклору, але вкаже ясно на можливости розвитку лемківской творчости, передаваня артистычной експресиі в материньскым русиньскым языку, котрий може полнити культуротворчу функцию і будувати загальнорусиньску достоменніст, зъявило ся і розвивало постепенно. Зачало ся од домаганя ся в проґрамах, высыланых радийом ЛЕМ.фм, популяризувати мена авторів лемківскых співанок, котры доднес сут передставляны як «народны». Сут они народны, зато што нарід іх ся привчыл і співат, лем кажда з них має своіх авторів. Того першого, котрий написал текст, і того другого, што склал музыку. В русиньскым середовиску трафлят ся дост часто, же і слова, і текст, написал тот сам выдатний творця.
Першу едицию фестівалю лемківской авторской музычной творчости, завдякы стараню заанґажуваных люди, подарило ся провести 21. листопада/новембра 2015 рока на сцені Ґорлицкого Центра Культуры. До головного конкурсу приголосило ся шестеро выконавців, котры оддавна творят і сут узнаныма артистами, але і тоты, котрых мож послухати было дотля лем на пленеровых імпрезах і культурных подіях. Каждий з выступлюючых в конкурсовій части запрезентувал три, ци штырі співанкы. Мож было почути і такы, котры в Ґорлицях мали свою премєру і дотля николи не были публичні презентуваны. І одраз хотіл бы-м звернути увагу на тот надзвычайний хосен цілой акциі. Фестіваль причынил новых текстів. Другє, што хотіл бы-м тепер одзначыти, то надзвычайні справна орґанізация фестівалю. Не было знаного з пленеровых імпрез парудесятминутового строіня, безконечні тырваючых перерв на допасуваня звуку, мікрофону, місця, або кресла, на котрым сідит выконавця. По скінченым выступі артисты были прошены до столика, де сідила трійка редакторів радийя ЛЕМ.фм і была готова задавати звіданя і провести коротку бесіду з лідерами ґруп і солистами. А в тым часі на сцені уж інсталювали ся слідуючы музыкы.
Як першы на сцену вышли співаючы і віртуозерско граючы на гушлях – сестры Наталия і Рамона Бочнєвич, родом з Пшемкова. Од років сут они знаны серед участных на лемківскых і інчых фестівалях, головно на західніх землях Польщы. В Ґорлицях запрезентували своі авторскы творы довєдна з товаришучым ім смыковым квартетом, творячы ансамбль «Сестры Бочнєвич». На увагу, окрем ориґінальных текстів, заслугує і высмакувана музычна аранжация творів. В композициях сестер звучали інспірациі клясычном музыком, котры дозваляли тішыти ся публиці нештоденныма звуками. Сестры зачарували нас музыком, котра годна звучати на фільгармонічных дошках.
За нима вышли на ґорлицку сцену члены ґрупы «Грдза». То знаменитий і популярний на Словациі ансамбль, оснований в 1999 р. в Пряшові, з гаризматычным лідером Славом Ґібартім, котрого родиче походят з русиньскых сел – Чырча і Шаришского Ястрабя. До Ґорлиц пришла і заспівала перша вокалістка «Грдзы» – Ярка Сисакова, акторка театру ім. Александра Духновича, журналистка (творчыня Русиньскых Маґазинів в державній телевізиі), педаґоґ і співачка. А окрем анонсуваных скорше членів «Грдзы», в Ґорлицях привитали сме і Ладислава Ладомиряка, русиньского молодого актора, ґітаристу і співака. Ґрупа заграла медже інчыма свій найбільший гіт, тым разом з русиньскым текстом, Така ся мі любить. Поплынули модерны, смілы, енерґетычны звукы і русиньскы слова, в котры треба бы ся долше вслухати, а з огляду на темпо концерту, были недостаточні выекспонуваны і недоцінены. Зато з радістю чекам заповіданого альбому «Грдзы» з русиньскым репертуаром.
Юлия Ющак, артистка родом з Ліґниці, котра єст тіж членом ґрупы «7 кропка», презентувала свою музычну і поетыцку творчіст. Заграла на ґітарі і співала поетыцкы тексты. А довєдна з Семаном Дудом заспівали «Там на Лемковині, помеже горами», співанку, котрой автором єст Семанів дідо. Того тіж мож было ся дознати вчас фестівалю. Творча безпретесийональніст і експресийніст переказу доказуют на великы можливости артистычого розвитку. Співаючу поетку Юлию Ющак надію ся почути іщы не раз.
Ансамбль «7 крпока» творят Сандра і Кора Гербут, Кристиян і Катерина Трохановскы, Матвій Бубернак, Юлия Ющак і Гриц Поручник. Вшыткы походят з західньой Польщы – з Ліґниці і околиц. Ансамбль дотля выконувал богато інструменталізуваны знаны лемківскы співанкы. В суботу запрезентувал і авторскы творы, але тіж такы, котры члены ансамблю самы аранжували.
Дале до Ґорлиц пришла «Весна» – дует з Вроцлавя, якій уж оддавна выконує лем авторску творчіст. Музыку пишут Аґнєшка Коробчак-Домінґез, котра до того є вокалистком і Дорота Лаґудка. В іх інтерпретациі вызвучали співаны вершы Володислава Ґрабана, Петра Трохановского, Александра Духновича і не лем. Аґнєшка заспівала іх низкым, мрачным, полным скушености голосом при сопроводі клясычной ґітары. Хоц артистка припоминала, же не співат оддавна, то і так заповіла выданя новой платні з лемківском поезийом.
Як остатній розложыл ся зо совіма ґітарами Владислав Сивый. Приняло ся го звати русиньскым бардом з огляду на нонконформістычны тексты своіх співанок. Зачал він писати поезию, а до ней і музыку, по пятдесятці, коли регабілітувал ся по інфаркті. Може прото музыка, яку пише і грат Владо Сивый, навязує до роковых балад, мельодийных поповых стандардів при захованю модерной інструменталізациі, на котру дозвалят сучасна техніка. Звук ґітар і слова творів, выконуваных Владом Сивым, подабали ся і самому маестро Ярославови Трохановскому, котрий сідил попри мі. Нич не чудне, же головне оцініня на першій едициі фестівалю «Молода Лемковина» в Ґорлицях отримал як раз він.
Вшыткы выступліня оціняло жырі, составлене з вызначных творців репрезентуючых ріжны просторы артистычных выповіди. Был серед них Мирослав Боґонь, музык і спілоснователь вельох лемківскых ґруп, ту выміню лем Серенчу і Ручай. Долгы рокы спілпрацувал з Юлийом Дошном. Другым членом оцінюючой комісиі был Мариян Марко, долголітній директор Театру Александра Духновича в Пряшові – головной русиньской інституциі культуры, а ведучым жырі остал Петро Трохановскій – шефредктор «Бесіды», спілоснователь Лемківской Ватры, солиста ансамблю Лемковина, дириґент хорів, найбільше творчий лемківскій писменник, композитор і учытель.
Коли оцінюючы думали над розділіньом місц, приділяли пунктацию і розділяли цінны нагороды, проходил ґальовий концерт запрошеных гости-выконавців. Запоряд вышли на сцену «Терочка», ансамбль Руской Бурсы, дале Клюб ДеМоль, выконуючий співанкы зо свойой новой платні, котра на днях буде публичні запрезентувана. Найдут ся на ній авторскы спванкы медже інчыма до слів Петра Мурянкы.
За нима вышла Моніка Тылявска – Настка, котра постійно рыхтує слуховиска для радия ЛЕМ.фм, тым разом вказала пописовий монолоґ, текст Івана Желема – «Груба Берта».
Пак «Дуляровы Братя», знаний ґорличанам ансамбль, запрезентувал выключні авторскы тексты, до котрых або придумал музыку, або зааранжувал наново знаны творы. Надзвычайні одкрывчо і свіжо зазвучала «Співанка» на слова Івана Русенкы, заспіваний на весело іронічний, сатирычний текст, котрий аж ся просил такой інтерпретациі. Але «Шковраночок» Мурянкы, в іх выконаню вымагат другой версиі.
Зворушаючым моментом цілой фестівальовой подіі была овация і одспіване многолітствя в чест Ярослава Трохановского – Маестра. Того рока основатель «Лемковины», репрезентацийного ансамблю Лемків в Польщы, композитор і автор музыкы до лемківского гымну, а дале медже інчыма, знаных співанок «Під облачком», ци «В темну нічку» святкувал ювілей 75. уродин. Маестро од Руской Бурсы і од переставителькы Округового Музею з Нового Санча отримал щыры желаня і квітя.
На конец концерту мож было пережыти музычну містерию. На сцені запрезентувала ся Сусанна, котрій товаришыл акомпаніюючий Мирослав Боґонь. В концерті заспівала пісні Петра Мурянкы –«Іду до вас іду»,«Посій же ся, посій» і надзвычайні выконана«Недоспівана пісня».
В конкурсовій части першой едициі фестівалю авторской лемківской творчости «Молода Лемковина» перше місце отримал Владислав Сивый з Пряшова. Жырі признало дві другы нагороды для «Сестер Бочнєвич» і для ансамблю «Грдза», а третє – дла ґрупы «Весна». Доцінено і выступы Юлиі Ющак і ансамблю «7 кропка», котрым признано выріжніня.
На конец лем поділю ся думком, же в першій едициі Молодой Лемковины найвекший успіх однесла лемківска артистычна творчіст. І артисты, і гості, і фестівальова публика, радили про великій успіх фестівалю і конечніст продолжаня той унікатной ініциятывы. Чути было голосы про конечніст орґанізуваня тых фестівалів циклічні і в інчых місцях, де жыют Русины. Перший крок был зроблений 21. листопада/новембра в Ґорлицях, за нима вартат ставляти наступны, для підтриманя і розвитку лемківской авторской творчости.
Уж неодолга на нашым портали вкажут ся звукы і метериялы відео з фестівалю та і наступны реляциі і коментарі.
