Новым директором Фонду на підпору културы народностных меншын од пятніці 1-го авґуста 2025-го року став Ян Штовка. На основі конкурзу го до функції выменовала міністерка културы Словацькой републікы Мартіна Шімковічова (номінантка SNS). Інформовав о тім резорт културы, пише аґентура TASR.
Політічна партія Magyar Szövetség – Мадярьска аліанція в справі цілого выберового процесу вже звернула ся із поданьом до Ґенералной прокуратуры Словацькой републікы. Поданя давають і представителі меншын.
Музикант і фотоґраф
Резорт културы припомянув, же Ян Штовка як довгорічный умелецькый шеф фолклорного колектіву Dúbrava і примаш веце музичных тілес актівно занимав ся захованьом і розвитком традічной културы. Прімашом быв єден час і в Піддукляньскім умелецькім людовім суборі (ПУЛС).
„Співпрацовав на многых културных і общественных подіях, на річніцях пряшівского шпыталю ці на выробі документарных і умелецькых проєктів,“ додало міністерство.
„Є носительом престіжного европского тітулу Master Qualified European Photographer (MQEP), котрый уділює Федерація европскых професіоналных фотоґрафів,“ інформовав далше резорт културы з тым, же приближыв у повязаню з тым Штовкову співпрацу з інштітуціями як суть STVR, Slovakia Travel ці Пряшівскый самосправный край, і творіня десяток візуалных проєктів, котры пропаґовали културны цінности і ідентіту реґіонів Словакії.
Штовка быв на кінцю місяця май того року єдным із чотырьох кандідатів, котры приголосили ся на конкурз на посаду директора Піддукляньского умелецького людового субору. В конкурзі быв неуспішный, выграв Віліам Микула, котрый быв од початку рока повіреный веджіньом ансамблю.
Нетранспарентный процес
Цілый процес выбераня нового директора меншынового фонду є крітікованый як нетранспарентный.
Бывшій директорці Алені Котвановій кінчів мандат 31-го юла. Сама уж не хотіла кандідовати. Хоць Міністерство културы Словацькой републікы знало, же директорці кінчіть мандат, конкурз выписало аж 1-го юла. Заінтересованы ся могли приголосити до 10-го юла, што само о собі выкликовало вопрос, ці мож стигнути кандідатови выпрацовати вшыткы матеріалы, котры треба было доложыти. Покля о конкурзі не знав скорше.
Резорт културы пак не публіковав імена кандідатів, котры ся приголосили. Од людей із міністерства, котры хотіли зістати в аноніміті, мож было дізнати ся, же ся приголосило пять кандідатів, із того лем трьоми сповнили условія.
Міністерство не зробило публічне выслухованя кандідатів, як то было в попередніх припадах, кедь ся выберав директор фонду, конкурз быв за запертыма дверями. Так само на розділ од минувшых конкурзів резорт културы не дав до комісії представителя робітників фонду, ани представителя фаховців із даной области. В комісії мало чотырьох членів міністерство, і єден член быв номінованый уповномоченым влады СР про народностны меншыны. Уповномоченый Акош Горонь номіновав Андраша Каллая – члена Рады влады СР про народностны меншыны за мадярьску меншыну. Єден член за меншыны не мав реално можность дашто овливнити.
Конкурз одбыв ся 24-го юла. Наконець пришли лем двоми кандідаты, з котрых успішно, з веце пунктами, мав одыйти Ян Штовка.
Аліанція звернула ся до прокуратуры
Процес уж скрітіковав член Выбору Народной рады Словацькой републікы про културу і медії, депутат за KDH – Йозеф Гайко. Крітіковав резорт културы за нетранспарентность і „тайный режім“ цілого процесу. Вказовав на абсенцію інформацій о кандідатах і складі конкурзной комісії. Резорт тоты обвиніня одшмарив, выголосив, же цілый процес быв у згоді зо законом.
Такой по конкурзі реаґовала і партія Magyar Szövetség – Мадярьска аліанція. Тота уж подала на Ґенералну прокуратуру Словацькой републікы поданя на пробаданя цілого поступу при конкурзі.
Як інформовала аґентура SITA, партія припомянула, же як першы вказали на нетранспарентность процесу. Міністерство Аліанція крітіковала наприклад і за то, же інформацію о конкурзі публіковало лем на сайті profesia.sk, но так само за курту, лем 10-дньову леготу на подаваня кандідатур, і непублікованя імен кандідатів.
„Выслуханя кандідатів одбыло ся за запертыма дверями, Міністерство културы утаїло і склад комісії, і выслідкы оцінкы проєктів ряджіня Фонду на підпору културы народностных меншын. В незгоді із хоснованов практіков была публіка выключена із процесу, участь представителям народностных меншын і културной общіны на выслухованю кандідатів не была уможнена,“ інформовала Аліанція.
„Од прокуратуры очекуєме пробаданя тых практік. Фонд є верейноправна інштітуція, котрой задачов є підпора културы і научных актівностей народностных меншын. Має ку діспозіції 8,8 міліона евр, выберовый процес на посаду нового директора мусить проходити під публічнов контрольов,“ высловив ся председа партії Magyar Szövetség – Мадярьска аліанція Ласло Ґубік.
Повів, же проти поступів резорту културы не протесутюь першый раз. Минувшый рік поставили ся проти пропозіції строгішого языкового закона, а протестовали і проти планованого злучованя народностных музеїв.
Цілый процес выбераня нового директора меншынового фонду крітіковали уж і далшы політіци з опозічных політічных субєктів.
Поданя і з боку меншын
Ґенерална прокуратура Словацькой републікы буде занимати ся аж двома поданями в тій справі. Окрім споминаной політічной партії поданя приготовили і дакотры членове Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны – Палаты народностных меншын.
Поданя з боку меншын дефінує три проблематічны области – нетранспарентный поступ, порушіня або обходжіня закона, і недостаточна участь народностных меншын на цілім процесі. Одкликують ся при тім на Конштітуцію Словацькой републікы, далшы словацькы законы, але і меджінародны договоры і документы, якы дотуляють ся прав народностных меншын, і котрых Словацька републіка є сіґнатарьом.