Одбыло ся 2-ге засіданя Рады влады СР про народносты меншыны. Піліп став председом меншыновой палаты

В пятніцю 27-го юна 2025-го року проходило в братіславскім владнім готелі Bôrik 2-ге засіданя Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны. Было то перше засіданя з новыма членами за меншыны, котры были выбраты в меншыновых вольбах. Свого представителя уж в Раді мали і Ґуралі.

Председа Рады, котрым є подля штатуту премєр Словацькой републікы, на засіданю не быв участный. Засіданя вів підпредседа Рады – уповномоченый влады СР про народностны меншыны, Акош Горонь. На засіданю обговорило ся веце тем, меджі котрыма быв меншыновый фонд, школство ці музеї.

Представителі меншын перебрали декреты і зволили Піліпа

Представителі народностных меншын собі на засіданю наперед з рук уповномоченого перебрали декреты, котрыма їх председа Рады – премєр Роберт Фіцо, менує за члена Палаты народностных меншын Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны з правом голосовати.

Пак наслідовали вольбы председы меншыновой палаты. Передом приголошены были двоми кандідаты. Давід Надь, котрого номіновала мадярьска народностна меншына, і Мілан Ян Піліп, котрый быв номінантом русиньской, жыдівской і ромской народностной меншыны.

Перед вольбов ся мадярьскый кандідат зрік кандідатуры і не одпрезентовав ся. Пак наслідовала презентація Мілана Яна Піліпа, члена Рады за русиньску меншыну, котрый курто представив себе і свій погляд на роботу председы Палаты. Піліп уж в минулости быв підпредседом Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады СР про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность. І кедь быв лем єден кандідат, мусив здобыти надполовічну векшыну голосів членів Палаты народностных меншын.

Вольба проходила тайным голосованьом. Мілан Ян Піліп здобыв 20 із 26-ох голосів, двоми были за Надя, і кедь не кандідовав, а 4-ми членове Палаты не голосовали. Русины, котры мають в Раді трьох членів, так здобыли і посаду председы Палаты народностных меншын.

Директорці меншынового фонду кінчіть функчный період

В проґрамі засіданя была окрім іншого Справа о діятельности Фонду на підпору културы народностных меншын. Інформацію подавала директорка Алена Котванова. Окрім приготовленого матеріалу, котрый дав членам Рады точну інформацію о сучаснім стані, директорка припомянула два важны факты.

На кінцю місяця юл кінчіть директорці функчный період. Як сама повіла, кандідовати на далшый період не буде. Так само в юлі кінчіть мандат майже вшыткым членам Справной рады, єдна членка абдіковала, а так зістане лем єден член Справной рады.

Міністерство културы Словацькой републікы затля не выписало конкурз на директора Фонду на підпору културы народностных меншын, як інформовав представитель резорту Деніс Валент почас засіданя. Директор є штатутарьом той інштітуції, котрый окрім іншого підписує змлувы із жадателями, якым были схвалены дотації. Без змлувы не мож выплатити схвалены грошы. Но Валент припомянув, же Міністерство културы може повірити, покля настане період без директора, дакотрого робітника фонду, жебы выконовав дочасно функцію директора і міг підписовати змлувы. Процес выплачаня грошей, котрый уж традічно пізнить і тот рік, бы так не мав быти цалком перерваный, і кедь не буде у функції директор.

Говорило ся і о тім, же фунґує робоча ґрупа, котра має приготовити новелізацію закона о фонді. В тій мають своїх представителів і меншыны, за Русинів є в ґрупі Петро Штефаняк. Ґрупа засідала затля лем раз. Реалістічно ся конштатовало, же тот рік восени якбач зробить ся лем мала новелізація того закона, жебы придати Ґуралів до меншынового фонду, і могли черьпати дотації уж в слідуючім році. Векша новелізація якбач буде знова одсунута на пізнішый термін.

Тот рік восени так само бы мали одбыти ся новы вольбы до фаховых рад окремых меншын, кедьже сучасным членам буде кінчіти дворічный період.

В народностных музеях ся не рихтують орґанізачны зміны

Членове Рады мали ку діспозіції матеріал о Вырочных справах і діятельности народностных музеїв на Словакії за рік 2024. Хоць матеріал мала прийти презентовати ґенерална директорка Словацького народного музея Андреа Предайньова, наконець была на засіданю лем повірена робітничка СНМ, котра акцентовала, же матеріал може прочітати, але не буде знати одповідати на вопросы.

Подля даного матеріалу СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові здобыв в оціньованім періоді 143 фалатків предметів културной цінности. Русиньскый музей має технічны недостаткы, не діспонує наприклад електронічнов pожарнов сіґналізаційов. В році 2024 господарив музей із розрахунком 293 114 евр. На пріорітны проєкты наш музей два рокы по собі не дістав ани єдно евро. В матеріалі вырахованы были вшыткы выставы і події, котры музей за даный період зреалізовав.

Представителі русиньской меншыны звідали ся при тім пункті і на вопрос орґанізачных змін в народностных музеях в рамках консолідації публічных фінанцій, о чім ся публічно бісідовало уж довше. Деніс Валент із резорту културы пояснив на засіданю, же планы на орґанізачны зміны в народностных музеях ся дали боком, і нич таке бы ся в народностных музеях не мало натеперь реалізовати.

Наперек тому Петро Медвідь, член за русиньску меншыну, пожадав, жебы Палата народностных меншын прияла узнесіня, в котрім жадать ґенералну директорку СНМ о скликаня засіданя Рады про народностны музея СНМ – порадного орґану ґенералного директора СНМ, котрый не засідав од септембра 2023-го року. Членове того орґану ани не знають, ці іщі тота народностна рада існує. Представителі народностных меншын якраз на засіданю того орґану хотіли бы дістати ясну одповідь на вопросы, котры дотуляють ся консолідації в рамках народностных музеїв.

Представителі народностных меншын дали у своїм узнесіню термін до кінця септембра того року.

Мало русиньскых школ

Дора Канічка Белан із Одділіня розвитку народностного школства Міністерства школства, баданя, вывоя і молодежи СР одпрезентовала на засіданю Інформацію о стані народностного школства за рокы 2023 і 2024.

Русины мали в роках 2023 і 2024 дві основны школы з навчалным языком русиньскым, а штири матерьскы школы. Основных школ з навчаньом русиньского языка было пять. Но подля народности, ку котрій голосять ся школярі або штуденты різных тіпів школ, было в році 2023 419 такых дітей, а в році 2024 440. То може быти потенціал, жебы навчаня русиньского языка розшырити і на далшы школы.

Кедьже лем день перед засіданьом Рады міністер школства Томаш Друкер авізовав, же малы школы бы ся могли в будучности спаяти з векшыма, припадно творити конзорціумы, з боку представителів русиньской меншыны пришов вопрос, ці в рамках такого плану думать ся на то, жебы не были злучованы школы, де є навчалный язык народностной меншыны або ся там учіть язык народностной меншыны, із словацькыма школами. Припадно, ці знать резорт школства в такім припаді ґарантовати, же діти не прийдуть о навчаня в материньскім языку або о навчаня материньского языка. Як повіла предаставителька резорту, план міністра має быти лем можностьов про школы, не обовязком. Ґарантовала, же нихто не буде примушати школы, жебы ся злучовали.

Народностный закон в процесі творіня

На засіданю Рады бісідовало ся і о леґіслатівных процесах в области прав народностных меншын. Інформацію подав підпредседа Рады Акош Горонь.

Горонь вернув ся до того, же в октобрі 2024-го року было оголошене, же Міністерство културы СР рихтує новелізацію Закона о державнім языку. Уповномоченый Горонь стрітив ся з міністерков културы в новембрі минувшого року. На стрічі познакомив ся з матеріалом. Пак загнав припомінкы ку 12-ом установліням закона. Міністерство наконець пожадало председу влады о одклад терміну приправы закона до кінця 2025-го року.

Як інформовав на засіданю Акош Горонь, далшы конзултації односно того закона моментално не проходять.

Мінив ся в апрілю того року і компетенчный закон, кедьже Рада влады Словацькой републікы про народностны меншыны по схваліню їй штатуту словацьков владов, стала офіціалным порадным орґаном влады СР.

Горонь інформовав і о тім, же кінцьом апріля того року одбыла ся перша стріча робочой ґрупы, котра має приготовити Закон о поставліню народностных меншын. В тій робочій ґрупі так само мають членів і Русины. Як інформовав уповномоченый, до осени бы хотіли мати новый леґіслатівный замір, котрый подля його слов выходить із попереднього заміру, але має рефлектовати актуалны потребы, і має мати можливость здобыти шыршу політічну підпору.

Передложіня пропозіції того закона є плановане найпізніше до кінця 2026-го рока. То выкликує вопросы, ці закон прийме іщі тота влада і тот парламент, кедьже рік 2027 бы мав быти волебным роком, і меншыновый закон при кампани не мусить быти пріорітов.

Уряд уповномоченого влады СР про народностны меншыны співпрацує на основі узнесіня влады і на пропозіції новелізації Закона о хоснованю языків народностных меншын, котрой цільом є розшырити права на хоснованя меншыновых языків і на реґіоналній уровни. Пропозіція новелізації бы мала быти передложена до кінця того року.

На засіданю были обговорены і далшы пункты, меджі котрыма были інформація о рихтованю Справы о поставліню і правах членів народностных меншын за період років 2023 аж 2024, яку рихтує Уряд уповномоченого, інформацію о повніню задач, котры выходять із Акчного плану охраны прав особ, якы належать ку народностным меншынам і етнічным ґрупам на рокы 2021 – 2025 ці інформацію о повніню узнесінь влады СР в области поставліня і прав народностных меншын.

Далше засіданя Рады, як інформовав уповномоченый Акош Горонь, є наплановане на місяць новембер того року.