В посліднім часі вказал ся 21 номер «Річника Руской Бурсы», котрый в цілости посвяченый єст лемківскій/русиньскій літературі. «Річник Руской Бурсы» єст специялистичным науковым періодиком печатаным Стоваришыньом «Руска Бурса» в Ґорлицях та науковым выдавництвом з Кракова – Академіцком Книгарньом.
Найновшый номер громадит бадачы з Европы і Америкы, котрых тексты піднимают рефлексию над достоменністю русиньской спільноты, што записана в літературных текстах.
Література єст єдным з основных культурных дискурсів, в котрым высловлює ся символичне універсум і достоменніст ґрупы. Тогорічный номер «Річника Руской Бурсы» доказує, што русиньска література то бадавча обшыр, яка притігат не лем літературознавців, але тіж філософів, істориків, языкознавців і архітектів. Авторы текстів, хоц презентуют ріжны науковы осередкы, смотрят на тему з внутрішньой перспективы, яка осаджена єст в реалиях соспільности.
Центральным пунктом номеру єст дебата над станом і напрямами розвитку русиньского літературознавства. Редакторка тому, проф. Олена Дуць-Файфер, оцінят, што сеса дисципліна ся динамічні розвиват. Підкрислят єднак, же вельо текстів і авторів фурт жде на одкрытя. В публикациі зоставлено зо собом два одмінны пізріня на будучніст бадань: внутрішню перспективу та трансатлянтицкій модель запропонуваный Ніколясом Купеньскым, якій стремит до того, жебы влучыти русиньску літературу до західнього гуманістичного дискурсу.
В томі нашла ся і реляция з панельовой дискусиі, яка одбыла ся підчас Association for Slavic, East European & Eurasian Studies в 2024 році. Американьскы і европейскы бадачы бесідували о анґлоязычным выданю моноґрафіі пн. «Treading Paths: Lemko Literature in the Years 1848–1918», яка посвячена лемківскій літературі років 1848-1918, авторства редакторкы тому. Книжка первістно вышла в польскым языку пн. «Literatura łemkowska w drugiej połowie XIX i na początku XX wieku» (2001).
Тематичне богатство імпонує часовым і проблемовым обсягом. Допис з обшыри едукациі і істориі то статя авторства Мариянны Лявинец-Уґрин, яка анализує русиньскоязычны букварі і катехізмы. Тему звязану з еміґрацийом і достоменністю піднимат Домініка Новотна – призерат ся она літературі, яку творили в ЗША, хоснуючы транскультуровый підхід до баданя гыбридовой достоменности ґрупы. Томаш Калинич описує політичны візиі Лемковины креуваны Ваньом Гунянком.
Дальшы авторы анализуют літературу в контексті памяти і травмы. Домна Цєпляк і Каміль Федериґа зосереджают ся на поезиі – трактуют тексты як нарядя реконструкциі символичного дому. Допис Павла Коробчака тыкат прозы писаной по выселінях, але описуючой сельскій етос, котрый уж не істнує.
Важным аспектом найновшого «Річника Руской Бурсы» єст його языкова страна. Векшіст текстів опубликувано в русиньскым языку, што редакция узнає за натуральный ефект баданя русиньскоязычной літературы од середины.
Номер дополнюют цінны архівальны материялы, котры тыкают Талерговского Комітету во Львові, в тым тексты причысляны до тзв. лаґровой літературы, котры можут заінспірувати черговых бадачів. Публикацию заперают тлумачыня теоретичных текстів Емілиі Аптер та рецензиі найновшых науковых моноґрафій.
Публикация в цілости доступна єст в одкрытым доступі на сайті часопису, а друкувану версию мож купити в нашым склепі.







