ОСРС поведе Мілан Ян Піліп. ПСК має русиньского амбасадора

В Пряшові ся в просторах СНМ – Музея русиньской културы в пятніцю, 17-го октобра 2025 р., одбыло 39-те засіданя Округлого стола Русинів Словакії (ОСРС). Платформа, в котрій суть здружены русиньскы орґанізації, інштітуції але і незалежны актівісты, зробила оцінку роботы за попередній період, і выбрала собі нове веджіня. ОСРС поведе Мілан Ян Піліп.

На засіданю біланцовав роботу ОСРС за послідні два трирочны періоды Петро Штефаняк, котрому кончів другый мандат на позіції председы, і подля штатуту не міг далше продовжовати в тій функції.

Штефаняк вів ОСРС в часі, котрый выжадовав много роботы. Словакію чекало списованя жытелів, на котре Русины хотіли добрі приготовити ся, што собі выжадовало добру кампань, але і далшы актівности, котры мали русиньске населіня на Словакії мобілізовати. Навеце в тім часі пришла пандемія, і так з контактовой кампани, з котров ОСРС раховав, мусило ся выцофати, і глядали ся новы, передовшыткым онлайн средства про ословліня штонайвекшой кількости людей.

І вдяка інтензівній роботі председы Штефаняка може платформа оцінити кампань і далшы актівности, котры почас послідніх років зреалізовали ся, за успішны.

Председа, котрый кончів, так само припомянув, же ся му почас своїх двох мандатів вєдно із членами презідії подарило зінтензівнити комунікацію, робочі стрічі із представителями державной справы, самосправы, публічных інштітуцій, представителями церькви, з цільом просаджовати інтересы Русинів жыючіх на Словакії в окремых областях жывота.

Штефанякови так само подарило ся посилнити ОСРС тым, же до нього притягнув новы орґанізації, а так само была посилнена співпраца із нечленьскыма орґанізаціями, передовшыткым із Русиньсков обродов на Словеньску, котрой председа Мартін Караш быв часто покликаный на робочі стрічі, котры ініціовав ОСРС, а так само із Русиньсков обродов комуніковала у важных вопросах презідія платформы, робило ся вєдно на кампани перед списованьом жытелів. Членове ОСРС подяковали Штефанякови за його інтензівну роботу почас двох функчных періодів.

На засіданю были поданы інформації і о діятельности а резултатах роботы окремых комісій, котрый при ОСРС фунґують. При тій темі было споянуте, же Рада єрархів Ґрекокатолицькой церькви sui iuris на Словакії дала згоду, жебы до 1-го авґуста того року міг хосновати ся русиньскый переклад Літурґії св. Йоана Златоустого, чім русиньскый язык на Словакії став і повноцінным літурґічным языком ґрекокатоликів.

ОСРС высловлює вдяку ґрекокатолицькым єпіскопам, котры і тым проявили своє душпастырьске стараня ся о русиньскых ґрекокатоликів, але і вшыткым, котры уж чотыри десяткы років трудять ся над русиньскыма літурґічныма і біблічныма перекладами. Окрема подяка належыть Высокопреосвященому владыкови Йонови Максимови, пряшівскому архієпіскопови і митрополітови, котрый дав благословліня на выданя русиньского Літурґікону.

Меджі гостями быв на засіданю Ян Коцак, ведучій Одділіня проєктового ряджіня Пряшівского самосправного краю (ПСК).

Іщі початком септембра платформа стрітила ся із председом ПСК Міланом Маєрьскым, як і з представителями веце одділінь ПСК. В тім краю жыє найвекше чісло Русинів. Стріча была заміряна на область транспорту – двоязычны написы на доповнюючіх знаках на драгах ці на біціґльовых стежках, што закон не выжадує але уможнює, на културны інштітуції і комунікацію, в рамках чого бісідовало ся наприклад о освітніх центрах, котры бы ся старали і о русиньску културу або о купованю русиньскых книжок до бібліотек ПСК, о реґіоналнім розвитку, можливости навчаня русиньского языка або реґіоналной выховы із елементами русиньского языка на середніх школах ПСК, а одкрыв ся і вопрос русиньского амбасадора при ПСК.

Коцак, котрого участьов на засіданю ОСРС повірив председа Маєрьскый, одпрезентовав, у котрых споминаных областях і якым способом бы была можлива співпраца, а так само вказав на то, же в дакотрых областях уж днесь ПСК має намагу, жебы были наповнены і інтересы Русинів, а головно, жебы до русиньскых реґіонів пришов розвиток.

Коцак, котрый сам є  Русином, пришов на засіданя із декретом підписаным председом ПСК Міланом Маєрьскым, котрым од 16-го октобра того року выменовав Яна Коцака за русиньского амбасадора, котрый є одповідный за кооперацію при підпорі і розвитку русиньской комуніты Пряшівского самосправного краю, і в котрого комепетенції є область транспорту, културных інштітуцій і комунікації, реґіоналного розвитку і школства.

Амбасадор має подля декрету помочі у співпраці Уряду ПСК, орґанізацій, котрых є ПСК зряджовательом, русиньскых сел і русиньскых орґанізацій. Коцак апеловав, жебы го русиньскы орґанізації і інштітуції при будьякых проблемах, при котрых рішіню бы міг ПСК помочі, контактовали.

ОСРС є вдячный за тот напомічный крок пряшівского жупана Мілана Маєрьского, і вірить, же то початок доброй і інтензівной співпраці, котрой резултаты позітівно будуть чути Русины, котры жыють в ПСК, але і обще на Словакії.

На концю засіданя собі ОСРС выбрало нове веджіня. Слідуючі три рокы поведе платформу Мілан Ян Піліп, догворочный русиньскый актівіста, котрый стояв при основаню ОСРС. Тот потвердив, же хоче далше продовжовати в роботі свого попередника, і посилньовати позіцію ОСРС як релевантного представителя Русинів на Словакії, але і поставліня русиньской народностной меншыны обще.

В презідії будуть в слідуючім періоді Зденка Цітрякова за індівідуалных членів, Петро Штефаняк за колектівных членів, Петро Медвідь як член Рады влады СР про народностны меншыны і єдночасно прес-секретарь ОСРС, Александер Грічко і Йосиф Бадида за комсії при ОСРС, а Мафтей Допіряк, котрый є секретарьом ОСРС.

Мілан Ян Піліп

Мілан Ян Піліп (1980 р.) выштудовав політолоґію і філозофію на Філозофічній факулті Пряшівской універзіты в Пряшові. Є русиньскым актівістом, председом Містной орґанізації Русиньской оброды на Словеньску в Братіславі. Стояв при выникнутю ОСРС, в котрім уж быв у функції секретаря, але 9 місяців, меджі роками 2016 аж 2017, і у функції председы.

Од 2015-го року быв членом Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады СР про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность за русиньску меншыну, меджі роками 2019 аж 2021 быв підпредседом выбору. Од 2025-го року є членом Рады влады СР про народностны меншыны за Русинів, в котрій быв выбратый і за председу Палаты народностных меншын.

Моментално є і членом робочой ґрупы, котра приготовлює леґіслатівный замір закона о народностных меншынах.

Од 2014 року є незалежным містьскым посланцьом в Бардейові. Меджі роками 2020 аж 2023 быв председом Уряду Словаків жыючіх в загранічу. Є автором триязычной русиньско-словацько-анґліцькой публікації Русиньска народна сімболіка, котра вышла у 2014-ім році.

Петро Медвідь, прес-секретарь ОСРС, веце інформацій на: okruhly-stol.sk