OСРС схвалив акчны планы ку Року русиньского села і кампані перед переписом населіня. Русины зрядили Орден Адолфа Добряньского

В Пряшові в суботу 8-го фебруара 2020-го року проходило 31. засіданя Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС). Платформа русиньскых професіоналных інштітуцій, обчаньскых здружінь і актівістів прияла два акчны планы, котры суть повязаны з Роком русиньского села і кампаньов перед Переписом населіня, домів і квартелів 2021. ОСРС днесь зрядив Орден Адолфа Добряньского.

ОСРС выголосив рік 2020 за Рік русиньского села. На суботняйшім засіданю было представлене лоґо, з котрым ся будеме стрічати в рамках вшыткых актівностей повязанах з выголошеным роком. Лоґо выходить із детайлу народной вышывкы, з котров часто стрічаме ся в русиньскых реґіонах. Выхоснованя спрощеного детайлу одказує на богатство русиньской народной културы, котра доднесь сохранять ся головно на селах. Лоґо є в основній верзії, в котрій є трансформаційов вышывкового взору зображене і чісло 2020 і малій, простішій верзії з єдным детайлом взору.

Акчный план ку юбілейному року

Председа ОСРС Петро Штефаняк із той нагоды представив і акчный план ку Року русиньского села, котрый быв днесь на засіданю схваленый. В рамках нього Русины приготовлять актівіты на соціалных сітях, села дістануть свій простор в русиньскых медіах, простор про їх презентацію бы мав быти і в рамках централных ці локалных културных подій.

ОСРС хоче тым юбілейным роком веце медіално спопуларізовати русиньскы села, вказати на їх природне і културне богатство, но єдночасно і вказати на проблемы, з котрыма тоты села стрічають ся. Кедьже іде векшынов о тзв. малы села на северовыході Словакії, меджі їх проблемы належыть фінанчне піддімензованя, недостаток робочіх місць і з тым повязана міґрація за роботов до іншых реґіонів, чого ефектом є вылюдньованя русиньского реґіону і наслідня асімілація.

Про коордінацію окремых актівностей в рамках Року русиньского села были днесь схвалены і коордінаторы за реґіоны, в котрых жыє і русиньске населіня. Коордінаторы будуть мати окрім іншого на старости комунікацію зо старостами, котры проявлять інтерес партіціповати на тім юбілейнім році.

Рихтованя на перепис

Кедьже ся приготовлює Перепис населіня, домів і квартелів 2021, председа ОСРС днесь представив і акчный план ку кампані перед переписом. Платформа схвалила, же паралелно попри актівностях ку Року русиньского села зачнуть ся в другій половині року робити і актіновсти, котры бы мали повзбудити людей русиньского походжіня, жебы ся голосили ку своїй народности і материньскогому языку.

І в тім припаді хотять Русины хосновати простор соціалной сіті, будуть ся приготовльовати відеа, аґіткы, публікації, в котрых ся будуть презентовати Русины, їх култура, історія, особности а вызвы ку перепису бы ся мали знова появити і на білбордах. ОСРС хоче в окремых реґіонах приготовльовати і діскусії повязаны з културныма подіями. Кампань бы мала продовжовати і в слідуючім році, коли буде проходити перепис.

Орден Адолфа Добряньского

ОСРС днесь зрядив Орден Адолфа Добряньского, котрый буде удільовати фізічным і правницькым особам, котры заслужыли ся о розвиток народной ідентіты, обгайобу прав Русинів выходячіх з меджінародных документів і підниманя якости жывота Русинів на Словакії і в загранічу. Новозрядженый орден несе мено вызначного русиньского будителя і політіка. Орден має пять клас і єдну окрему класу з коланом (ланцом ордену). ОСРС так хоче оціньовати заслугы на благо Русинів.

Першыраз буде ОСРС передавати тоту нагороду 22-го фебурара 2020-го року на 2. Репрезентачнім балі Русинів, котрый одбуде ся в Кошыцях. Участны на засіданю вырішыли, же Орден Адолфа Добряньского 4. класы буде запожычаный Васильови Ябурови і Анні Кузмяковій, Орден Адолфа Добряньского буде запожычаный Боґданови Ґамбальови.

Нагороджены

доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н. – є єдным із кодіфікаторів русиньского языка на Словакії. Належыть ку найвызначнішым русиньскым языкознателям, быв директором Інштітуту русиньского языка при Русиньскій оброді на Словакії, доднесь діє на Інштітуті русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Є автором многых науковых робот з области русиньской языконаукы. Oрден Адолфа Добряснького 4-ой класы ся му запожычавать за вызначный вклад до области розвитку русиньского языка.

Мґр. Анна Кузмякова – русиньска новинарька, перекладателька і актівістка. Была членков першой редакції русиньской періодічной пресы по 1989-ім році, котра выникла при Русиньскій оброді на Словеньску. Пізніше основала періодікум Інфо Русин. Так само брала участь на приготовліню кодіфікації русиньского языка. Была і предсидательков Русиньской оброды на Словеньску, засновала єдиный цілословацькый конкурз в декламації в русиньскім языку Духновічів Пряшів. Орден Адолфа Добряньского 4-ой класы ся їй запожычавать за вызначный вклад до области розвитку русиньской пресы і културы.

Мґр. Боґдан Ґамбаль – русиньскый актівіста з Польщі быв у русиньскім русі од другой половины 1980-ых років. По 1989-ім році быв єдным з тых, котры обновили діялность найстаршой русиньской орґанізації в Польщі – Руска Бурса в Ґорлицях, є їй председом. У 2011-ім році засновав при тій орґаніації перше русиньске інтернетове радіо, котре высылало 24 годин денно lem.fm. Меджічасом дістало ся до терестріалного высыланя. Коло радія выникнув і інформачный протал lem.fm. Орден Адолфа Добрянсьлого 5-ой класы ся му запожычавать за вызначный вклад до области русиньскых медій.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА