lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Памятник нашым героям

Павел Стефановскій, якій помер кінцьом марця 2021 р., был остатнім з тых, што іх увічнено на знимці долов.

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
14. 10. 2021
» З архівной пресы
Лемківскы лідеры перед памятником в Устю Рускым вчас торжественного одкрытя, 22.07.1963 р.; особы на фотоґрафіі авторови допису допомогли підписати бл. п. Павел Стефановскій і бл. п. Богдан Ґамбаль

Лемківскы лідеры перед памятником в Устю Рускым вчас торжественного одкрытя, 22.07.1963 р.; особы на фотоґрафіі авторови допису допомогли підписати бл. п. Павел Стефановскій і бл. п. Богдан Ґамбаль

Памятникы ставляме часто з той причыны, бо хочеме оддати чест дакому або дакым подіям. Памятникы можут ділити сакрум і профанум. Годны быти великы і малы, годны своім змістом выкликувати пошану, але годны тіж бурити другых. Вкінци годны быти высловліньом того, што не все очывидне.

Памятником, котрый на долгы рокы зъєднал Лемків, котрый як першый (!) был поставленый по выселінях через самых Лемків, якы змогли на ним выписати лемківскоязычну інскрипцию, был устяньскій памятник лемківскых добровольців і борців за свободу вчас ІІ світовой войны з Лемковины.

Нон памятник стоіт доднес – в центрі Устя Руского, хоц не так давно казали змінити зміст поміщеной на ним таблиці, бо разил днешніх правителів Польской Республикы.

Стоіт гын, як бы мал стояти од початку світа, як бы был гын од все. Лем не каждый знає, што його істория доднес не была докінця досліджена. Може зато так захоплює, так чудує і выкликує море звідань, на котры, на жаль, штораз меньше люди годно дати нам одповіди.

Был 22. липця/юлия 1963 р. Товды в центрі Устя згромадили ся люде, што пришли на торжество. Шыроко зышол ся нарід з Лемковины, з выгнаня, Америкы, Совітского Союза, Чехословациі. Днес знаме, што не была то абы-яка подія.

Было то досправдове торжество, якого ініцияторами были Михал Доньскій, Павел Стефановскій і інчы лемківскы діячы тамтой добы, в тым – так як тот першый, комуністичны партизанты з Лемковины.

Вельостінник, камін, што свойом мертвом душом оддал першыраз пошану народови, якій іщы перед шістнадецтьома роками пращал слезами тоту землю. Зробил го свойом артистичном руком Григорий Пецух, родак з Фльоринкы.

Устяньскє місце памяти добровольців стояло і стояло, а нихто му не заваджал. Вкінци зазріли гын новы власти, што ім зачали вадити памятникы, якы медже інчыма стояли в чест вшыткых тых, што тіж бороли ся за свободу (пак ся вказало, што не докінця свою, бо кус на червено фарблену).

Павел Стефановскій, якій помер кінцьом марця 2021 р., был остатнім з тых, што іх увічнено на знимці горі. Памятам, як при справі проб зрушыня памятника (што пак на щестя довело лем до зміны змісту таблиці) з покійным уж так само Богданом Ґамбальом розправлял єм о тым, якє значыня мало одкрытя того памятника в 1963 р. Богдан товды звернул мою увагу на знимку горі, а точнійше на тото, жебы зверифікувати особы на ній. Повіл мі, жебы-м обернул ся за Павлом Стефановскым, якій як єдиный іщы товды был серед жывых.

Подзвонил єм до Білянкы. Домовили сме ся з паном Павлом, же вышлю ім копію знимкы листом, а пак за даякій час зас подзвоню, жебы побесідувати о особах, якы на ній сут. Так і потім єм зробил, хоц памятам, же Павел Стефановскій не знал повісти, кым сут тоты люде, якы на нашій знимці не были доднес розшыфруваны. За Богданом Ґамбальом з припущыньом ствердил, же могли то быти політрукы. Хоц я доднес не єм переконаный, же так радо бы стояли посеред нашых лідерів. Знатя, што окрем увічненых на знимці в Устю были і дальшы знаны – проф. Роман Райнфус і Федір Ґоч.

При темі лем спомну, што заінтересуваня в Богдана Ґамбаля сесом знимком, но а і шырше устяньскым памятником, а пак і моє свого рода захопліня том справом, взяло ся быти може з того, што Богданів няньо был в 1963 р. в Устю Рускым, коли вельостінник был торжественно одкрываный. Заховала ся і інча фотоґрафія, на якій увічнено памятник і люди в тот памятный сонечный ден. Автором той знимкы был Владимір Ґамбаль, родом з Чарной при Устю, няньо Богдана.

Долов о тым, як то было перед тым, нич памятник станул такым, як го днес видиме. Статя была напечатана в еміґрантскым «Карпаторусскым Календари Лемко-Союза» на 1961 р., якій сопоставил Миколай Цисляк (видиме го на фотоґрафіі). Сама статя не мат підписаного автора, хоц мож припущати, што єст ним редактор Цисляк. Реляцию з самого одкрытя припомнул нам перед парома роками не хто інчый, як сам Богдан Ґамбаль (мож єй гев чытати).


ПАМЯТНИК НАШЫМ ГЕРОЯМ

Минувшого 1960 року в праздник 1 мая в центральном селі Западной Лемковщины Устью Русском был заложеный краєугольный камень под памятник борцам и героям, а именно под памятник лемковскым партизанам боровшымся и отдавшым свои жизни с німецкыми гитлеровскыми оккупантами. Сама идея будовы такого памятника, як и подбор містности для него сут идеальны.

На памятник лемковскы партизаны собі заслужили. Они завзято, не зважаючи на нич, боролися за свободу свого народа и свого краю. Так хоц тым памятником слідує отдати им честь, бо всі цивилизованы народы почитают своих пионеров, своих передовых борцов и защитников народа и будуют достойны их славі памятникы. Памятникы не лем украшают площади, скверы и паркы, они вічно напоминают живущому народу на прошле, на посвяту тых передовых людей, котры в давных и трудных условиях боролися, штобы приблизити счастливе будуще для всіх.

Торжественне заложение краєугольного каменя под памятник лемковскым партизанам в Устью Русском дня 1-го мая 1960 года

Місцевость для памятника, мы тоже назвали идеальном. Устье Русске лежит на роздорожу во всі стороны. С сусідными селами, як узлами, оно связано добрыми дорогами. С давен-давна Устье Русске славилося свойом промышленностьом и торгами, в результаті чого в центрі села остался рынок, широка площа, помимо того, што слава ярмарков на все минулася. Для памятника, як раз подобраный тот центральный кусник земли, сердце центрального села Западной Лемковщины.

Бывший партизанский командир Михаил Донский отчитує доклад при заложению краєугольного каменя

Дня 1 мая 1960 року тут в том центрі села, при головной участи здравствующого партизанского командира Михаила Донского, торжественно был вкопаный камень, на місци котрого должен вырости достойный памятник партизанам. Торжество заложения памятника отбылося при многолюдной участи жителей самого села Устья Русского, як и при участи делегаций из сусідных лемковскых сел и представителей повітовых властей Горлицкого повіта. Из Народного Дома в Устью Русском вырушил торжественный поход с вінками и написами к пляцу заложения краєугольного каменя, супровождаємый оркестром. На пляцу будущого памятника уж ждали выстроєно убраны в пестрий народный лемковский крой члены Лемковского Ансамбля Співу и Танцу из Білянкы под руководством Павла Стефановского. Хор, кромі співу «Жертвой упали», проспівал ряд другых патриотичных пісень лемковскых и польскых. Сам оставшийся в живых ветеран партизанов, Михаил Донский, выголосил достойну того памятного дня бесіду и зарыл краєугольный камень в землю, котрый сейчас же был накрытый цвітами, лентами и вінками.

Но памятник ище не побудуваный. Комитет памятника объявил конкурс и запросил артистов, архитекторов и різьбаров до подготовкы проєкта. Скоро такий проєкт буде готовый и одобреный, комитет возве население Лемковщины и цілой Польшы на сбор жертв для будовы памятника. И всі прочи лемкы так на переселению в Совітском Союзі, як и на емиграции сущы одозвутся с щирыми жертвами для воздвигнения того славного памятника нашым героям.

Рынок в Устью Русском. На углу травника, перед церквом и школом буде сооруженый памятник лемковскым партизанам

Надіємеся, што на открытие такого памятника зыйдутся лемкы не лем из всьой Лемковской территории, но што из Совітского Союза, Соєдиненных Штатов и Канады придут отдільны делегации, штобы быти свідками при отданию вічной чести передовым героям лемковского народа.

ShareTweet

Повязаны дописы

З Новым Роком!

13. 1. 2025

Христос Раждаєт ся!

6. 1. 2024
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}