lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Перед 275-ма роками народив ся Йоан Пастелий

Петро Медвідь Петро Медвідь
27. 1. 2016
» Вісти

Днесь минать точно 275 років од народжіня русиньского ґрекокатолицького священика, педаґоґа, історіка і културного діятеля на Підкарпатьскій Руси – Йоана Пастелия.

Йоан Пастелий – першый вікарь на Пряшівскій Руси

Народив ся Йоан Пастелий, властным меном Іван Ковач, 27-го януара 1741-го року в селі Мала Пастиль на Підкарпатю, котре втогды належало до Австро-Угорьской монархії. Днесь тото село має назву „Пастилки“ і находтить ся у Перечиньскім районі в Закарпатьскій области Україны. Пастелий штудовав в духовных семінаріях в Ужгороді, Буді і Еґері. По закінчіню штудій быв рукоположеный на священика. Од 1765-го р. передавав лекції із етікы на Мукачівскій богословскій школі і вєдно із тым служыв на парафіях в Гуменнім, Хусті i у Мукачові.

У 1787-ім році мукачівскый єпіскоп Андрій Бачіньскый зрядив вікаріат про западну часть єпархії і Йоан Пастелий быв призначеный за першого вікаря нового ґрекокатолицького вікаріату, котрый быв на теріторії Пряшівской Руси і свій центер мав у Кошыцях. За його резіденцію му быв встановленый монастырь домініканів, но тот в тім часі служыв про цівілны справы містьскых урядів. Зато мав вікарь іти до порожнього монастыря францисканів, но в тім зясь барз наскоро яґерьскый римокатолицькый єпіскоп зрядив семінарію. Тото вшытко Йоанови Пастелийови взяло дяку до той роботы і на свою посаду резіґновав. На його місце быв выменованый Михаіл Брадач, котрый по дакілько неуспішных пробах здобыти резіденцію в Кошыцях наконець переніс центер вікаріату до Пряшова із чого пізніше выникла і Пряшівска єпархія.

Прихыльник просвіщіня

Пастелий быв прихыльником просвіщіня. Витав соціалны і реліґійны реформы імператора Йосифа ІІ., котрому присвятив елеґію і мав важну актівну роль в борьбі Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії, жебы ся збавити надвлады римокатолицькых єпіскопів в Еґері. Із другого боку быв крітічный односно низькой уровни освіты ґрекокатолицькых священиків, што видно і в його стиху „Піснь должности пастыря душевнаго“.

Русиньскы досліджіня – автохтонность Русинів

В рамках борьбы за незалежность од Еґера Йоан Пастелий написав у 1788-ім році по латиньскы досліджіня о історії Русинів під назвов „De origine Ruthenorum“ (О походжіню Русинів). Всокотив ся тот твор в рукописі. Далше написав „Historia Dioecesis Munkasciensis“ (Історія Мукачівской єпархії). Тота была пізніше включена до пятого тому Історії карпатьскых Русинів од Михаіла Лучкая, котру Лучкай написав у 1843-ім році. Пастелий в єдній і другій історічній роботі писав, же історічны права Русинів суть обґрунтованы на основі факту їх автохтонности на теріторіях коло рікы Дунай, і же Мукачівска єпархія існовала іщі до приходу Мадярів на кінцю 9-го столітя.

Умер Йоан Пастелий в Ужгороді у 1799-ім році.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Орґанізація молоды.Русины на сеймі выбрала нового председу. Став ним Мафтей Допіряк

18. 9. 2025

Велика дебата о меншынах в Ополи. Експерты з Польщы і з Европы придут на конґрес

17. 9. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче