Презідент Пеллеґріні стрітив ся із представителями меншын

Розмаїтость посилнює Словацьку републіку, і народностны комуніты бы в країні мали жыти в мірі і сінерґії. Повів то на пресконференції презідент Словацькой републікы Петер Пеллеґріні.

Тота одбыла ся по скінчіню округлого стола з представителями народностных меншын, якый проходив у понедільок 30-го юна 2025-го року в Презідентьскім палаці. Інформовала о тім аґентура TASR.

За окремы меншыны были участны по єднім членови Рады влады СР про народностны меншыны, за русиньску меншыну взяв участь Мартін Караш, котрый є і председом Русиньской оброды на Словеньску.

Презідент апеловав, жебы народностна приналежность не была причінов на звады або поларізацію. Підкреслив, же гражданами СР суть і тоты, котры мають іншу народность.

Народностный закон є вызва

„Не дозвольме переносити великы конфлікты із заграніча меджі нашы народностны комуніты, котры ту жыють, без огладю на тото, што діє ся довкола у світі, в мірі, покою, і хотять так фунґовати і далше,“ повів Пеллеґріні. Кликав за тым, жебы конфлікты не односили ся до людей, котры з нима нич не мають довєдна.

„То люди, котры жыють на Словакії, котры ту штудують, выховлюють своїх дітей, честно працують або пережывають уж заслужену старість,“ доповнив.

Голова державы звернув увагу на проблемы, із котрыма люди іншой народности на Словакії стрічають ся. Вызвав зато зліпшыти процесы. Пеллеґріні авізовав, же слідуючій тыждень має стрітити ся із міністерков културы Мартінов Шімковічовов. Хоче їй тлумачіти і пропозіції ку зефектівніню Фонду на підпору културы народностных меншыны.

„Жебы вшыткы тоты, котры орґанізують прекрасны фестівалы або події, выдають публікації і орґанізують різны проєкты, дістали ся ку грошам омного скоріше,“ повів Пеллеґріні.

За вызву означів і приправу нового Закона о поставліню народностных меншын. Звернув увагу на то, же меншыны довго тот закон жадають. Предметом діскусії мусить подля нього стати і Закон о хоснованю языків народностных меншын, а Закон о державнім языку. Апеловав на вшыткых, котры будуть творити або управльовати леґіслатіву, яка дотулять ся народностных меншын, жебы до процесу залучіли і представителів меншын.

Рішыти треба і міґрантів

Презідент думать, же треба рішыти і сітуацію міґрантів. Вказав на то, же представителі народностных комуніт, котры жыють на Словакії цілы десяткы років, суть залучены до общества, але тоты новы все стрічають ся з барьєрами. Бісідовав о довгім тырваню адміністратівного процесу ці о здобытю терміну на амбасадах ку злучіню родины. Авізовав, же о тім буде бісідовати з Міністерством загранічных діл.

Стрічу зорґанізовав радник презідента про народностны меншыны Крістіан Форро. На округлім столі окрім представителів меншын взяли участь і уповномочена влады про розвиток гражданьской сполочности Сімона Захарова, уповномоченый влады про народностны меншыны Акош Горонь, а уповномоченый влады про ромскы комуніты Александер Дашко.