lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты
  • × Петро Кырпан, «Порваны коралі. Розмышляня про село Тылява»Петро Кырпан, «Порваны коралі. Розмышляня про село Тылява» 1 × 20,00 zł
  • × «Річник Руской Бурсы 2010»«Річник Руской Бурсы 2010» 1 × 20,00 zł

Квота без высылкы: 40,00 zł

КошыкКаса

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты
  • × Петро Кырпан, «Порваны коралі. Розмышляня про село Тылява»Петро Кырпан, «Порваны коралі. Розмышляня про село Тылява» 1 × 20,00 zł
  • × «Річник Руской Бурсы 2010»«Річник Руской Бурсы 2010» 1 × 20,00 zł

Квота без высылкы: 40,00 zł

КошыкКаса

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Презідент в Снині: Меншыны мають право выховльовати діти в материньскім языку

Петро Медвідь Петро Медвідь
16. 10. 2018
» Вісти
Презідент Словацькой републікы Андрей Кіска в понедільок 15-го октобра 2018-го року навщівив найвыходніше місто Словакії – Снину. Інформовав о тім денник Korzár.

Хоць Снина не є історічно русиньскым містом, кількость Русинів у нім ся радікално підняла по выселіню сел, котры пішли за жертву водного резервоару Старина, в сниньскім окресі находить ся много русиньскых сел. І зато презідент выразив ся і ку темі народностных меншын і русиньского языка.

Стріча з представителями міста і діскусія

Презідент навщівив Снину, в котрій го привітав Фолклорный колектів Шінява, в рамках своїх выїздів по Словакії.

З веджіньом міста, представителями державной справы і бізнісменами діскутовав о сітуації в реґіоні. За інформаціями денника як найвекшый проблем реґіону означів недобре транспортне споїня з рештов републікы. Повів, же проблем драг є в окресі Снина іщі векшый як інде на Словакії. Драгы суть подля нього предпокладом, жебы до реґіону пришов і інвестор, котрый бы вытворив робочі місця. Темов была і підпора дежавы про містьскый шпыталь.

В Снині презідент стрітив ся і з штудентами ґімназії. Штуденты могли брати участь на діскусії Кіском, новинарі на діскусію приступ не мали.

По русиньскы „слабо“, права меншын суть задачов державы

Презідент в окреснім місті признав, же з русиньскым языком є на тім слабо.

„Не знам по русиньскы, єм часточно походжіньом Ґораль. Єм радый, же на Словакії проблемы народностных меншын не існують. Є задачов державы творити условії, жебы кажда меншына у нас чула ся добрі, жебы мала можливость выховльовати діти в материньскім языку, жебы сьме підпорьовали утримованя културы і традіцій,“ цітує денник высловы презідента. Запрошіня на традічны русиньскы татарчаны пирогы од домашніх прияв.

Почливость жертвам войны

Пополідне найвысшый конштітучный діятель Словацькой републікы на запрошіня старосты Каменіця над Цірохов Александра Будія (непарт.) пришов до села і положыв віцні під памятник жертв Другой світовой войны.

Потім як верьхній велитель Озброєных сил Словацькой републікы вєдно із міністром обороны Петром Ґайдошом навщівив Воєньске пасмо Валашківці, де познакомив ся із армаднов техніков.

Жрідло фотоґрафії: Korzár.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Орґанізація молоды.Русины на сеймі выбрала нового председу. Став ним Мафтей Допіряк

18. 9. 2025

Велика дебата о меншынах в Ополи. Експерты з Польщы і з Европы придут на конґрес

17. 9. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче