Придбайте «Лемківскій Річник 2025»

Протягом 2025 р. Стоваришыня Лемків  выдало дальшый свій періодик – Лемківскій Річник 2025. То выданя, якє є посвячене істориі та культурі Лемків. Як раз тепер хочеме го шырше запрезентувати.

Тогорічне выданя посвячене єст предовшыткым памяти Богдана Ґамбаля (1965 – 2020), вызначного лемківского діяча, члена – основателя Стоваришыня Лемків, долголітнього ведучого Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях і думкодавці першого лемківского радия ЛЕМ.фм.

І як раз книжку одкрыват текст Анны Кырпан, долголітньой спілпрацівниці першого лемківского радия – представляючой Богдана Ґамбаля з ріжных стран, в ріжных вымірах. Текст особистый, чутливый, але важный і в сучасным лемківскым культуровым дискурсі.

Польный зміст Лемківского Річника 2025 представлят ся слідуючо:

• Севериян Косовскій, Продолжаме і твориме (вводне слово);
• Анна Кырпан, Сім талантів Богдана Ґамбаля;
• Богдан Горбаль, Лікар на Лемковині за Австрийскых Часів;
• Богдан Горбаль, Курорты на Лемковині за Австрийскых Часів;
• Андрий Копча, 110. річниця Битвы під Ґорлицями;
• Севериян Косовскій, Єден з вельох, але найвірнійшых;
• Damian Nowak, Tajne Bractwo Świętej Paraskewy w Myscowej w świetle akt sądowych z lat 1902 – 1907;
• Ярослав Трохановскій, Істория єдного жытя. Автобіоґрафічна повіст на автентычных фактах, Розділ ІV;
• Ярослав Трохановскій, Істория єдного жытя. Автобіоґрафічна повіст на автентычных фактах, Розділ V;
• Mirosław Trochanowski, Od tradycji dziedzictwa Halickiej Rusi ku przyszłości;
• Богдан Копча, Ґорлицка битва (картоґрафія);
• Богдан Копча, Войсковы цмонтері (картоґрафія);
• Богдан Копча, Европа в 1914 році (картоґрафія);
• Богдан Копча, Европа в 1925 році (картоґрафія).
  

  ---

  Продолжаме і твориме

  Концепция Лемківского Річнка – коли задумал го перед роками Петро Трохановскій – была од початку не лем слушна, але такой основа: писати о тым, што даного рока заслугує нашой памяти. І в тым концепті, якій (надію ся) стараме ся честно продолжати – остаєме.

  Тогорічне выданя одкрыват допис Анны Кырпан. Єдным буде ся виділ дописом очывидным («ювілейным»), бо преця – кєд бы жыл – святкувал бы днес свій 60. ден народин. Бл. п. Богдан Ґамбаль – бо то тым чловеку написала вірна кореспондентка до Лемківского Річника – записал ся золотыма буквами в істориі Лемковины. З другого боку, сес допис то вандрівка по меандрах людскых чувст, од приятельства по нераз гірку дебату, аж до выображынь – ріжного рода. Тым дописом Анна Кырпан дякує од нас вшыткых – за труд жытя одданый Богданом Ґамбальом для лемківской культуры.

  Того рока маме міц історичну част. Найперше дознате ся о тым, як выглядал рівен доступу до медичной опікы (так бы сме днес певно о тій обшыри писали) на Лемковині за австрийского пануваня. Автором допису є др Богдан Горбаль з Нюйорской Публичной Бібліотекы. Тым більше радієме, што по роках «неприсутности» вернул на карты нашого выданя. Він же, лишаючы ся в темі, обдарувал нас другым дописом – о курортах, здроях на Лемковині, в тым же самым історичным періоді.

  Особливо тішыме ся тексту Ведучого Стоваришыня Лемків Андрия Копчы. Хоц початково обіцял ся прислати дашто, пак з бігом ріжных обєктивных причын одмовлял ся. Што і было зрозуміле. Але повело ся – через што познаме головны рамы істориі Ґорлицкой Битвы, в єй 110. річницю.

  Дальше за шором є допис Редактора о єдным з важнійшых політичных і соспільных діячів першой пол. ХХ ст. – Методию Трохановскым. В маю 2025 рока припоминали сме 140. річницю з даты його народжыня. Діяльніст Трохановского то м.ін. першы лемківскы букварі і чытанкы для школярів.

  Остаючы при істориі – познате і тему цілком незнану, а при тым – смотрячы з нашых днешніх часів – чудачну, незрозумілу – як іде о підхід товдышньой державной політикы до діяльности церковных братств. Бо як раз такє «міцно тайне» і «підозрене» братство было початком ХХ ст. в Мысцовій. Історичну вандрівку по тій темі веде Демко Новак.

  Што дальше? То уж Культура, хоц в тій як раз части (гейбы поємній за тым, што в ній може ся находити) продолжыня жытьовой пути нашого Маестра. Ярослав Трохановскій в своій автобіоґрафічній оповісти пише о цінных фактах не лем для шыроко дефінюваной лемківской культуры, але при тым вшыткым то цінне історичне джерело до досліджаня часів нелегкых, неприємных, а єдночасно такых, што давали надію на одроджыня. Віриме, што о рік – прочытаме продолжыня – з заповіди автора знаме, што можливе посліднє на тым етапі автобіоґрафійной вандрівкы.

  Того рока долучыл зо своім текстом Мирослав Трохановскій. В тот же спосіб культурну част обогатили нам дває представникы высокого кумшту. Сын Маестра, іконописец, што лемківского духа вынюс з рідной хыжы – вводит нас в свій професийный світ. Але ци іконописаня то лем професия? Як раз не лем, о чым пересдічат нас діяльніст і підхід до справы такых люди як Мирослав Трохановскій і його спілпрацівників (жена Анна і сестра Лідия), творячых єдину лемківску Працовню Ікон Мандиліон. Мирко Трохановскій пише од серця, місцьом гірко, але з великом пасийом о тым, што веде го через жытя. Єднако мы – Лемкы – маме ся чым і кым гордити. І за тот текст, представляючый примір своєрідной русиньской штукы писаня ікон, дякуєме.

  На сам конец карты / мапы. В части Картоґрафія, яка загостила в Лемківскым Річнику уж од парох років, єй думкодавця – Богдан Копча, тым разом представлят опрацуваня повязаны з історийом Ґорлицкой Битвы, а і довоєднныма та повоєнныма укладами сил в Европі. Вшытко тото видіти годны сте своім оком. При тым зрозуміти по лемківскы – чым проявлят ся вартіст нашых картоґрафічных опрацувань.

  До стрічы о рік. Уж тепер думаме, што перед нами. Не лем продолжаме, але і не здаєме ся – дальше твориме.

  Севериян Косовскій