lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Приятелі Підкарпатьской Руси припомянуть собі свого першого председу

Петро Медвідь Петро Медвідь
5. 8. 2025
» Культура

Тот рік в октобрі мине точно 35 років од основаня Общества приятелів Підкарпатьской Руси (Spolek přátel Podkarpatské Rusi), котре належыть ку членам-основателям Світового конґресу Русинів.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2025/08/292-perehlad-tyznia-pryjateli.mp3

При основаню того общества стояв і Яромір Гожец, котрый пак десять років быв головов той орґанізації. Общество приятелів Підкарпатьской Руси собі свого першого председу припомяне 16-го октобра 2025-го року подійов під назвов Портрет поета: Яромір Гожец, котра буде проходити в пражскій кавярні – Kavárna Mezi Řádky.

Яромір Гожец, властным призвіском Галбгубер (рр. 1921 – 2009), быв родаком із підкарпатьского Хусту, де ся народив до родины лісника. Од 1932-го року жыв у Празі. До історії записав ся як чеськый поет, новинарь, публіціста, історік, літературознатель, выдаватель і общественный діятель, котрому навсе лишыла ся в сердці родна Підкарпатьска Русь.

По войні выштудовав чеськый язык і літературну науку на Універзіті Карловій в Празі. У 1945-ім році быв єдным із основателів денника Mladá fronta, в котрім быв аж до року 1950 шефредактором, а так само быв редактором выдавательства з єднаков назвов. Пак діяв в далшых редакціях і выдавательствах.

Од року 1965 діяв на Універзіті Карловій, а так само быв выменованый за шефредактора часопису Univerzita Karlova. У 1969-ім році, в рамках політічных „чіщінь“ по окупації 1968-го року, быв вышмареный із Комуністічной партії Чехословакії, вышмареный з універзіты, а так само з часопису. У 1970-ім році одышов до інвалідной пензії.

У 1977-ім році быв єдным із сіґнатарів ініціатівы Charta 77. У 1981-ім році быв пів рока арештованый за саботованя републікы і пошырьованя саміздатовой літературы. В році 1989 свою саміздатову едіцію Česká expedice змінив на пріватне выдавательство з єднаков назвов.

У 1946-ім році дебутовав зборником поезії, котру назвав по бывшім найвыходнішім пункті републікы – Ясіня (оріґ. Jasina). В далшых роках на Підкарпатьску Русь міг вертати лем в думках і споминах. Як написав у єднім стиху, „там дома на выходнім боці/зістало вшытко, што моє є“.

По револуції 1989-го року стояв у Празі при створіню Общества приятелів Підкарпатьской Руси, котрый надвязав на Клуб приятелів Підкарпатьской Руси, якый існовав у меджівойновім періоді в Братіславі. Гожец в рамках того общества основав едіцію, в котрій были выданы десяткы книжок. Сам написав много штудій, в котрых занимав ся обставинами приєднаня Підкарпатьской Руси до складу Чехословакії, і котры были выдаваны в спомянутій едіції.

Так само быв од року 1989 членом Масарикового демократічного руху, пізніше членом презідії, а членом Фундації на збудованя памятника Томаша Ґаріка Масарика в Празі.  Яромір Гожец быв у 1991-ім році выменованый за декана Факулты соціалных наук Універзіты Карловой.

ShareTweet

Повязаны дописы

Потопа іде на найпрестіжнішый фестівал Латиньской Америкы. Філм є смутнов історійов Русинів при будованю Старины

22. 10. 2025

Образы Михала Сірика вам вкажуть стародавный русиньскый світ

20. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче