ПУЛС одсвятковав 70 років імпозантным ґалапроґрамом перед повнов публіков

В пятніцю 5-го децембра 2025-го року публіка заповнила цілу Велику сцену Театру Йонаша Заборьского в Пряшові. В тот день єдиный на світі русиньскый професіоналный ансамбель – Піддукляньскый умелецькый людовый субор (ПУЛС), святковав свій округлый юбілей.

Было то якраз 5-го децембра 1955-го року, коли тото умелецьке тілесо выникло як Піддуклянський український народний ансамбль. Хоць днешній ПУЛС має вже 70 років, в імпозантнім ґалапроґрамі, котрый світлами і выужытьом технічных можливостей сцены місцями припоминав великы продукції музикалового Бродвея, вказав, же не належыть до старого желіза. Навспак, ПУЛС є в добрій кондіції, і має молодого духа.

Жупан Маєрьскый: На ПУЛС будуть грошы

Ґалапроґрам, котрый має просту назву – ПУЛС 70, ансамбель перед повнов публіков одограв в пятніцю, а пак і в суботу 6-го децембра. На пятніцьове офіціалне святкованя пришов і председа Пряшівского самосправного краю Мілан Маєрьскый, котрый над подійов перевзяв і покровительство.

Пряшівскый самосправный край (ПСК) є зряджовательом ПУЛС-у, і пряшівскый жупан перед ґалапроґрамом приговорив ся публіці.

Маєрьскый повів, же ПУЛС є гордостьов, і все быв, будьхто быв його зряджовательом. За його словами тот ансамбель є носительом нашых традіцій, нашой духовности, нашой културы, а то нелем Русинів, але вшыткых людей, котры жыють в тім краю. Спомянув і то, же кедь недавно были в Пряшові маршалок із Підкарпатьского воєводства в Польщі, ґубернаторы дакотрых областей на Україні, но і далшы колеґове із Чеськой републікы, Мадярьска ці Румунії, вшыткы обдивльовали то, же ПСК має такый ансамбель, котрый знають і у світі.

Припомянув і тему консолідації публічных фінанцій, котра ся дотулять і крайскых самосправ, якы мусять шпорити. Но жупан высловив ся, же ПУЛС консолідації не мусить бояти, бо на тото умелецьке тілесо, котре робить добре імя цілому краю і републіці, пінязі край все найде.

Не приспособлюєме ся куртодобым трендам

Цілый ґалапроґрам одкрыв директор Піддукляньского умелецького людового субору Віліам Микула. Тот іщі перед приговором Маєрьского так само приговорив ся із сцены публіці.

„Кажда етапа існованя ПУЛС-у даякым способом овпливнила його сучасну подобу. Періоды успіхів, але і занепадків го формовали ку тому, же святкує 70 років, і є решпектованым, унікатным, высоко професіоналным умелецькым ансамбльом на Словакії,“ повів Микула.

„Окрем незамінимой адміністратівы і технічного тіму, ПУЛС творять і наповнюють передовшыткым умелці. За 70 років їх было невроком, і якраз тоты ентузіасты, котры свою професію не брали як роботу, але дословно як жывот, заслужыли ся о тоту безперерывну путь. То суть особности, котрым належыть величезна почливость і вдяка. Умелецькы шефове, режісеры, хореоґрафы, авторы музикы, особности спомеджі співаків, танечників ці музикантів, і многы далшы. В каждій ґенерації были такы, што наперек різным барьєрам тягали ансамбель допереду і намагали ся, жебы быв на тім найвысшім можливім щеблику у свідомости публікы і фаховців.“

Микула підпреслив, же розділ меджі ПУЛС-ом  із минулости і теперь є барз природный. „Із єдного боку честує ся автентічный матеріал, котрый є богатством русиньской културы і штіловость, котров быв ПУЛС шпеціфічный в минулости, із другого боку є одкрытый днешньому світу. Не приспособлює ся куртодобым трендам, має ясный ціль і потребу інововати, несподівати, а якымсь способом і выховльовати свою публіку.“

Микула выразив надію, же „у веджіню буде все чоловік люблячій ПУЛС, і будуть ся родити умелецькы особности, котры в ансамблі зохаблять фалаток себе, бо вдяка такым людям має днесь Піддукляньскый умелецькый людовый субор вже 70 років.“

А было і несподіваня. Бо по офіціалнім одкрытю собі Микула, котрый довгы рокы перед тым, як став директором, в ансамблі танцьовав і робив хореоґрафії, зантанцьовав собі курто, в анцуґу, із своїма колеґами танечниками в першім образі. Пак, але уж адекватній одежді, было го видіти і в іншых образах.

Рекапітулація послідньой декады

Творцьове ґалапроґраму, котрого сценарь і режію робив Ярослав Моравчік, а ідею формовав Віліам Микула, выбрали ся путьов рекапітулації того, што ПУЛС одпремєровав за послідніх десять років. Як потвердив про нашу редакцію Микула, є то даякым способом і запертя той капітолы, причім він як недавно выбратый директор ансамблю хоче теперь почати нову путь і напрям, котрый знова хоче іти ку коріням нашого – русиньского.

У веце як двогодиновім ґалапроґрамі так публіка могла видіти образы із представлінь Навернутя, На дворі, Крачали під нами, Новорічный концерт, Щедрый вечур, Жывы навернутя, Безсмертный танечник, Нарубы & лице, а послідній образ быв із представліня Скарбы, якый мав премєру лем минувшый рік, і з котрым ПУЛС тот рік представив ся як головный проґрам Словацькой републікы на выставі EXPO в Японії.

Помеджі тоты образы споминало ся. ПУЛС-у ся подарило здобыти архівны відео матеріалы, в котрых выступали бывшы членове ансамблю, люди, котры го креовали, вызначны в його історії протаґоністы, солісты, наприклад Марька Мачошкова, але видіти мож было і історічны выступліня ці пробы того унікатного умелецького тілеса.

Світла, технічны переміны сцены, професіоналны выконаня вшыткых трьох елементів ПУЛС-у, значіть музикантів, співаків, а головно танечників, знова раз вказали тото найліпше, што русиньска култура в рамках той области може дати.

Піддуклянци знова вказали свою професіоналность, котра захоплює нелем русиньску публіку, і вдяка котрій справды, як і было повіджене на кінцю проґраму Ярославом Морвачіком, є ПУЛС днесь тым найліпшым ансамбльом свого тіпу на Словакії обще.

Нам зістало лем надіяти ся, же і нова етапа, котру хоче почати директор Микула, буде успішным періодом про ПУЛС, і же в історії ся о ній, парафразуючі слова із приговору директора, буде писати як о етапі далшого успіху.

Выникли як оперета і балет театру

Піддуклянський український народний ансамбль выникнув 5-го децембра 1955-го року як балет і оперета  втогдышнього Українського національного театру, днесь русиньскый Театер Александра Духновіча в Пряшові.

Першым директором ансамблю быв Юрій Костюк, котрый аж до 1958-го року быв і умелецькым шефом. В роках 1959 аж 1960 ансамбель умелецькы вели Юрій Цімбора і Людмила Поліакова, пак ся на позіції ведучіх вычеряли Штефан Ладижіньскый, Людмила Нємцова, Рудолф Смотер, Андрій Гнат, Владимір Любимов, Владимір Марушін, Рудолф Смотер, Мірослав Мороховіч ці Юрій Швантнер. Теперішнім директором ПУЛС-у є Віліам Микула.

У 1990-ім році театер змінив назву на Театер Александра Духновіча, наслідно змінив назву і ансамбель, котрый став Піддукляньскым умелецькым людовым субором. Од 2008-го року ПУЛС орґанізачно одокремив ся од Театру Александра Духновіча і його зряджовательом є Пряшівскый самосправный край, єднако як і театру.

ПУЛС, перед тым ПУНА, выпрацовав ся почас свойой історії на професіоналне, єдно із найліпшых тілес. За часів богатой історії ся у колектіві вычеряло дакілько сто професіоналных умелців. Многы із них у своїй карьєрі продовжовали в іншых колектівах на Словакії, або і за його граніцями. Бывшы членове нераз ведуть аматерьскы колектівы, або як педаґоґы присвячують свій час выхові молодой умелецькой ґенерації.

Од свого выникнутя ПУЛС абсолвовав тісячі выступлінь дома і за граніцями. Аплавдовала му публіка у Великобрітанії, Булгарії, Данії, Франції, Голандії, бывшій Югославії, Канаді, Норвеґії, Польщі, Австрії, Німецьку, Швейцарії, Італії, Тунісі, США, і в країнах бывшого СССР.

В септембрі 2025-го року ПУЛС быв головным пунктом ґалапроґраму почас Народного дня Словакії на світовій выставі EXPO 2025 в японьскім місті Осака, де пришов із своїм найновішім представліньом Скарбы.

Фотоґрафії: Властимил Славік.