Неділя 6-го юла 2025-го року стала істинным торжеством про русиньскых ґрекокатоликів на Словакії. В тот день у храмах Ґрекокатолицькой церькви на Словакії – в цілій митрполії, было оголошено, же Рада єрархів – верьховный орґан митрополітной церькви, схвалила Літурґікон – Божественну літурґію од нашого святого отця Йоана Златоустого, по русиньскы.
Русиньскый текст літурґії буде мож офіціално хосновати од 1-го авґуста. Тым русиньскый язык став офіціалным літурґічным языком Ґрекокатолицькой церькви на Словакії, далшыма суть церьковнославяньскый, словацькый і мадярьскый.
Найкрасшый момент
„По дакількорічных намагах і роботі літурґічной комісії передкладаме до хоснованя текст Літурґії од нашого святого отця Йоана Златоустого в їй русиньскій верзії,“ пише ся в оголошіню Рады єрархів, котре было священикам загнане іщі в понедільок 30-го юна, і мали го прочітати в неділю в храмах.
„Найкрасшый момент про чоловіка є, кедь може хвалити Бога у своїм материньскім языку. Зато велика подяка належыть перекладателям і їх співпрацовникам, же із великов любвов і фаховостьов занимали ся перекладом, жебы досягнути штонайкрасшый і найвірнішый переклад,“ стояло в писмі єпіскопів Ґрекокатолицькой церькви на Словакії.
Владыкове так само звернули увагу на то, же візантійско-славяньскый обряд на тій теріторії є тісно звязаный із церьковнославяньскым языком, котрый ту пережыв многы сталітя як прямый одказ на святых братів Кіріла і Мефтодія.
„Зато буде на священиках, духовных отцях, адміністраторах парохій, жебы вєдно із віруючіма продумали потребу, форму і розсяг служіня в тім новім перекладі,“ написали владыкове, котры вірять, же ся то буде діяти подля слов святого апостола Павла – в любви.
Літурґікон чекав од року 2009
Русиньскый язык в літурґічнім жывоті Ґрекокатолицькой церькви на Словакії не є новотов. Русины уж мають схвалене своє Тетраєванеліє, Апостоларь, Требник, практіков на русиньскых селах уж суть і вінчанкы ці похороны по русиньскы, акафісты ці молебены, вышла і недільня вечурня ці части Літурґії оперед посвяченых Дарів, і так далше.
В році 2021 докінця быв выданый молитвенник Радуйте ся в Господі, де найдеме і тропарі а кондакы, части Літурґії Златоустого, но ціла літурґія схвалена не была.
Теперь Русины мають схваленый цілый переклад, включно вшыткы частей, котры молить ся священик потихы, од проскомідії аж по додаткы із просьбами на різны наміріня, котры можуть брати в сугубій (двоїтій) єктенії. Русиньскый язык тым офіціално став літурґічным языком.
Переклад выникав од 2007-го до 2009-го року. Найвеце на нім робили отець Франтішек Крайняк і русиньскый писатель, байкарь, но і перекладатель літурґічных текстів од початків – Йосиф Кудзей. Як інформовав нашу редакцію отець Мілан Ясик, председа Общества святого Йоана Крестителя, яке довгы рокы робить на русиньскых літурґічных перекладах, помагали і далшы священици із Общества – Ярослав Поповець, Іван Барна, Мілан Ясик, Мартін Костільник, Володимір Панчак і Іґор Панчак.
Од року 2009 чекав русиньскый Літурґікон на схваліня, і мусило перейти 16 років, жебы тото стало реалностьов.
Літурґікон, котрый выдало Общество святого Йоана Крестителя, выходить із благословліньом пряшівского архієпіскопа і митрополіты Йоны. Є выданый дзеркалово – на лівім боці є церьковнославяньскый текст, на правім боці русиньскый. Церьковнославяньскый текст є із Служебника, якый быв выданый в Римі у 1970-ім році.
Приходить то в часі Юбілейного року
„Оголошіня о схваліню Літурґікону дістав каждый священик, нелем в Пряшівскій архієпархії, але на цілій Словакії,“ повів про нашу редакцію отець Мілан Ясик. „То велике діло, бо приходить то в часі Юбілейного року. Думам, же то красні пасує, є то на наше велике потішіня, бо літурґія была подана на схваліня уж в році 2009.“
Як Ясик далше пояснив, почало ся з тым перекладом у 2007-ім році, хоць дакотры части уж были передом приготовлены, кедьже першы літурґічны переклады почали іщі в 1980-ых роках.
„В 2009-ім році загнав ся текст бывшому архієпіскопови і митрополітови Йоанови Бабякови на схваліня. Одвтогды веце раз сьме одкрыли тоту тему. І теперь, Богу дяковати, Рада єрархів, значіть вшыткы нашы єпіскопи, нелем архієпіскоп і митрополіта пряшівскый, вырішыли схвалити тот переклад. Владыка Йона пак дозволив Обществу святого Йоана Крестителя выдати тот Літурґікон,“ інформовав отець Ясик.
Літурґікон вышов у двох форматах – B5 i A5. Дотеперь вшыткы русиньскы літурґічны переклады могли люди або священици куповати на адресі Общества. Теперь вырішыло ся так, же Общество дало Архієпіскопскому уряду Літурґіконы, і священици уж можуть прямо через уряд куповати собі тоту літурґічну книгу.
„Такым способом дакус буде піднятый і авторітет того выданя,“ думать председа Общества, отець Мілан Ясик.
Не будеме вытисковати церьковнославяньскый язык
Рада єрархів звернула увагу на роль церьковнославяньского языка на нашій теріторії, як прямого одказу на святых Кіріла і Мефтодія. Яка бы мала быти практіка служіня на русиньскім языку?
„Залежыть на священикови. Од 1-го авґуста може брати цілу літурґію по русиньскы, але не мусить. Може выбрати лем дакотры части, єктенії, молитвы. Мав бы то робити подля душпастырьской мудрости. Позерати і на то, што люди жадають. Ці є така потреба або не є,“ говорить отець Ясик.
„Не мусиме ся ничого бояти. Цілу русиньску літурґію теперь і так не дасть ся одспівати, треба по кус цвічіти, учіти людей. Але головно, нам не іде о то, жебы вытиснути церьковнославняньскый язык. Церьковнославяньскый язык і далше будеме хосновати, будеме в нім служыти, і акцентую, же мы і хочеме. Мы, русиньскы священици, в порівнаню із священиками словацького духа, котры вытискують церьковнославяньскый язык, в єдній лінії, на высокій уровни ціниме собі і церьковнославяньскый язык,“ пояснює Ясик із тым, же тым оголошіньом Рады єрархів русиньскый язык став офіціалным літурґічным языком Ґрекокатолицькой церькви на Словакії.
Выйде Новый завіт
Выданя Літурґікону не є послідньов добров вістьов про русиньскых ґрекокатоликів на Словакії, а нелем. Общество іщі тот рік буде печатати комплетный Новый завіт по русиньскы, із біблічныма мапами і пояснінями. Новый завіт буде выданый по русиньскы в двох верзіях – кіріліцьов, на котрій є язык кодіфікованый, але і латиніков про тых, котры не чітають на кіріліці.
Не є іщі певне, ці подарить ся, но Новый завіт може не буде посліднім русиньскым выданым перекладом в тім році. Общество святого Йоана Крестителя за нашыма інформаціями уж має приготовленый до друку і Псалтырь.