Рецепт із амбасады

Польща од року 2014 в повязаню з діями на выході Україны прияла велике множество україньскых гражданів. По початку войны у 2022-ім році была знова Польща єдным із найвекшых гостителів біженців із Україны. А мож конштатовати, же амбасада у Варшаві собі повнить свої задачі надшандартно.

Подля даных полського Міністерства внутрішніх справ і адміністрації, з початку 2025-го року, в Польщі моментално перебывать коло 1,5 міліона україньскых гражданів, з того 980 тісяч має дочасну охрану. Іншы жрідла бісідують о тім, же реалность є дакус інша, і україньскых гражданів є в тій країні омного веце.

При такім чіслі своїх гражданів в державі бы мала мати україньска амбасада што робити і без того, жебы вмішовати ся до внутрішніх справ Польщі. Наприклад до освітньой сістемы. Лемже не є то цалком так.

Посолство Україны в Польщі на своїм офіціалнім сайті на сіті Facebook пришло з рецептом, як выбабрати із польскым школством. Увагу родічів, котрых діти учать ся в польскых школах, звернула амбасада на то, же была бы ту така можливость, жебы тоты родічі жадали про свої діти навчаня україньского языка як другого чуджого языка.

Польска освітня сістема днесь рахує з тым, же од першой класы учіть ся єден, а од семой класы основных школ два чуджі языкы. Посолство Україны в Польщі у своїм статусі пописує механізм, што треба в якых кроках робити, жебы досягнути своє, значіть, жебы тот другый язык од семой класы быв україньскый язык.

В чім є властно проблема, окрім того, же то не пишуть даякы актівісты, але офіціалный орґан, якый представлює чуджу державу, чуджого презідента?

Україньска амбасада такым способом пробує створити якусь додаткову україньску штруктуру в польскім школстві.

В першім шорі є то проти лоґікы того, чом в школах в културных европскых країнах запровадило ся навчаня теперь уж двох чуджіх языків. Покля ся бавиме о такых языках як анґліцькый, французьскый, німецькый, іспаньскый, пак бісідуєме о языках, в котрых комунікує ся ґлобално. Їх навчаня має школярям отворити можливости, жебы до будучна могли ці штудовати або працовати в загранічу, жебы ся з них могли стати фаховці на світовой уровни.

Навчаня україньского, із вшытков почливостьов, не є о навчаню языка, котрый бы быв языком світовой комунікації.

По друге, україньска амбасада такым способом нашла діру в леґіслатівно підхопленій навчалній сістемі в Польщі, і абсолутно не іде о то, жебы діти знали два чуджі языкы, але жебы протисла навчаня україньского языка на польскых школах. Што в перекладі значіть, же україньска амбасада такым способом пробує створити якусь додаткову україньску штруктуру в польскім школстві.

Іншак повіджено, намісто інтеґрації дітей біженців аж в першім шорі іде о то, жебы створити властны пісковиска, а найліпшый фіґель є в тім, же то в рамках і за грошы польского школства. То нич, же діти не будуть мати навчаня двох чуджіх ґлобалных языків, головно, же буде україньскый язык.

Польскы законы, котры дотуляють ся прав народностных меншын, єднако як і в далшых державах, дотуляють ся членів народностных меншын, котры суть гражданами Польщі. То не є припад україньскых біженців. Але нич не боронить україньскым актівістам робити собі наприклад недільны школы, покля мають інтерес, жебы діти знали і свій материньскый язык. Намісто того, жебы україньска амбасада апеловала на такы актівности, она радше нападе на освітній процес польскых школ.

Не вірю, же в моменталній сітуації подарить ся штось таке на польскых школах Українцям зреалізовати. Але покля бы ся то подарило хоцьлем на єдній школі, успіх рецепту із амбасады бы быв прецеденс, котрого дослідкы собі мож лем тяжко представити. А то нелем в Польщі.

Найвекшов іронійов того вшыткого є, же рецепт дає амбасада державы, котра новелізаціями законів, головно в році 2017 і 2019, так посилнила позіцію україньского языка на школах, же їй гражданы, котры суть членами народностных меншын, мають з освіты в материньскім языку уж лем торзо.

Шокоючім є, же найти на тоту актівность Посолства Україны в Польщі якусь реакцію польскых властей є неможливым, а головны медії о тім не пишуть так само. Знова ся то лишыло лем на пару націоналістічно орьєнтованых медій, котры то, самособов, не хвалять.

Лемже якраз тото тихо є водов на млин про такых як є Менцен ці Браун. Зато не будьте теперь несподіваны.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.