lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Річниця смерти Русина, котрый учів і Ґоґоля

Петро Медвідь Петро Медвідь
27. 2. 2015
» Вісти

Днесь минать річниця смерти єдного із такых Русинів, котры вызначно записали ся до історії нелем міджі своїма, але і далеко од свого родиска, Івана Орлая. Іван Орлай быв лікарьом, науковцьом, педаґоґом.

Коли точно Орлай народив ся не є знаме. Знаме лем то, же подля дакотрых жрідел в році 1700, подля іншых в році 1701, єдны жрідла пишуть же ся народив в Хусті, іншы же в селі Палаґы. Орлай навчав ся в ґімназіях в Ужгороді, Карей (Nagykároly), на акдемії у Великім Варадині (Орадеа), на Львівскій універзіті і богословіє закінчів на Будапештяньскій універзіті. У 1789 році ся став членом чіну піарістів і на далшый рік передавав лекції на ґімназії піарістів у Кареї на выході Угорьского кральовства, днесь Румунія. Як зрозумів, же не є в силі дістати місце учітеля фізікы і математікы на Будапештяньскій універзіті, так в 1791 р. еміґровав до Росії.

Орлай ту скоро мінить свою карьєру. На Санкт-Петербурзькій академії медицины і хірурґії здобыв у 1793 році тітул доктора медицины, быстро професійно взростав і так ся з нього став головный хірурґ і головный лікарь на імператорьскім дворі.

Кідь на початку 19-го столітя Росія запроваджала реформы в школстві і одкрыла дакілько новых універзіт, Орлай подав пропозіцію царьскому уряду запросити дакілько „карпаторусьскых професорів“ із Габсбурзькой імперії. Резултатом той пропозіції было, же науковці карпаторусиньского походжіня як Петро Лодій, Василь Кукольник і Михаил Балудяньскый были запрошены на ведучі позіції в освітніх інштітуціях царьской Росії.

В наступных роках ся карьєра Орлая далше розвивала. Робив як науковый секретарь Медициньско-хірурґічной академії в Санкт-Петербурзі (1808 – 1817), быв директором ґімназії высшых наук ґрафа Безбородько (1821 – 1825), де ся в тім часі учів і будучій вызначный писатель Ґоґоль, і директором Рішелъєвского ліцею в Одесі (1826 – 1829). Як раз на ліцею приспів ку славянізації, кідь до нього кликав професорів із різных славяньскых земель, в тім чіслі і карпатьскых Русинів.

Орлай быв представительом романтізма. Занимав ся історійов і звертав увагу на історічну проблематіку „юго-западной Руси“, котра подля його думок была величезнов теріторійов од рікы Вісла і западных Карпат аж до Чорного моря, значіть теірторія, котра обсяговала як руськы части Волинь, Галич, Підкарпатя, так і неруськы части Трансілванія, Молдавія і Валахія.

Себе Орлай означав як „вірного русина і досправдового сына свойой земли“. Брав за свій обовязок інформовати наукову верейность Російской імперії о історії Карпатьской Руси. Як член Общества російской історії і старожытностей подав писемны інформації о своїй рідній земли („Исторія о Карпато-Россахъ“ із 1804 р. і „О Юго-Западной Руси“ із 1824 р.), а подав і пропозіцію на сотворіня спеціалного історічного общества про навчаня „южной Руси“, котра бы обсяговала і Карпатьску Русь.

Тримаючі тісны контакты із найвыдатнішыма ученыма Російской імперії Орлай занимав ся і проблематіков одношінь славяньско-мадярьскых. Орлай брав вшыткых выходных Славянів, значіть і карпатьскых Русинів, за части єдного общеруського народа.

Умер Іван Орлай 27-го фебруара 1829 р. в Одесі.

Петро Медвідь

Жрідло: П. Р. Маґочій – Енциклопедія історії та култури карпатських русинів

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

На юбілей архієпіскопа Кіріла Василя зышли ся єпіскопи з веце держав

8. 5. 2025

Владыка Курт Бурнетт на навщіві Мукачовской єпархії

5. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}