lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Русины зышли ся у Свіднику, жебы одсвятковати свій день

Свідник тот рік став другым русиньскым містом на Словакії.

Петро Медвідь Петро Медвідь
11. 6. 2023
» Вісти

В неділю 11-го юна 2023-го року словацькы Русины зышли ся у Свіднику, жебы одсвятковати свій день – День Русинів Словакії. Офіціалны цілонародны святкованя тот рік проходили в місті, котре лем од марца є офіціално другым русиньскым містом в Словацькій републіці.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2023/06/184-perehlad-tyznia-swydnyk.mp3

Головный орґанізатор події, Русиньска оброда на Словеньску, тогорічны святкованя приготовив у співпраці з Містом Свідник, Піддукляньскым освітнім центром у Свіднику, і містнов молодежнов орґанізаційов Молодый Свідничан.

Почало ся молитвов

Проґрам святковань пополідне почав на цінтері коло Ґрекокатолицькой церькви Божой мудрости, де є похованый маковіцькый соловій, русиньскый будитель Александер Павловіч.

Ку гробу Павловіча положыли вінці представителі міста, містных орґанізаторів  і Русиньской оброды. Жытелі Біловежі, де Павловіч єден час быв священиком, заспівали і задекламовали при гробі будителя знамый стих Коли муровали білу Маковіцю.

По Павловічовім стиху православны священици – містный парох отець Йоан Совіч і отець Петро Савчак, одслужыли панахіду за Александра Павловіча, по котрій отець Петро приговорив ся участникам, і підкреслив актуалность жывота і творчости там похованого будителя.

Пак офіціално привітав вшыткых на події Володимір Противняк, член Выконного выбору Русиньской оброды, і подяковав, же на свято Русинів пришов і голова Світового конґресу Русинів Штефан Лявинець, як і член Світовой рады Русинів за Румунію Ґеорґій Фірцак.

По тых словах вже ішла кройова маніфестація по улічках Свідника з русиньскыма прапорами, зо співом аж до Дому културы, де продовжовав ґалапроґрам.

Свідник – друге русиньске місто

Ґалапроґрам ку Дню Русинів Словакії быв наперед планованый на пішій зоні, но з причіны злой погоды орґанізаторы вырішыли зробити го наконець в Домі културы. Тот быв обсадженый публіков до посліднього місця, а многы ани не нашли уж про себе сиджіня.

По словацькій і русиньскій гімні одзвучав вірш Людмилы Шандаловой, домашньой русиньской писателькы, з назвов Карпаты, Карпаты, і пак уж гостів привітала модераторка Маріянна Железна. Святочно одкрыти ґалапроґрам попросила Михала Ґоріщака – заступника пріматоркы Свідника, Володиміра Противняка за Русиньску оброду, і Штефана Лявинця за Світовый конґрес Русинів.

То, же Свідник став другым русиньскым містом на Словакії, по Меджілабірцях, акцентовало ся і в приговорах. Ґоріщак так само підкреслив, же місто хоче розвивати русиньску културу і язык, а в матерьскых і основных школах уможнює місто навчаня русиньского языка, котре уж і теперь в дакотрых школах реалізує ся. Конець свого приговору повів по русиньскы.

Так само Володимір Противняк поґратуловав Свідничанам ку тому, же голосили ся ку Русинам і здобыли потрібны процента населіня міста, жебы днесь Свідник міг быти русиньскым містом.

Председа Світового конґресу Русинів у приговорі в повязаню з тым, же тот рік святкує ся і 30 років Словацькой републікы, припомянув, же Словакія є країнов, котра дає Русинам безпечность, ґаранцію їх прав, уможнює їм ся розвивати, што є барз важне.

Одпрезентовала ся русиньска будучность

По приговорах і святочнім одкрытю вже наслідовав ґалапроґрам. Орґанізаторы тот рік збудовали проґрам не на професіоналных умелцях, але на дітячіх і молодежных ансамблях, што было барз добрі, бо вказало ся, же Русины на Словакії мають новы поколіня, талентованы діти, котры далше сохраняють і розвивають нашу културу, а тым мають Русины і свою будучность.

Ансамблі ці солісты были з веце реґіонів, зато краса русиньской културы вказала ся в цілім богастві мелодій, кроїв і діалектів.

В проґрамі выступали діти з Матерьской школы в Чабинах, Дітячій фолклорный колектів Маковічка із Свідника, школярі з Основой школы Коменьского в Свіднику, Вородайчік з Великого Липника, молодый співак Михаел Слук із своїм дідом, котрый го допроводив на акордеоні, Дітячій фоклорный колектів Шафолка з Народнов музиков Орішок, якы пришли зо Спіша, і Дітячій фолклорный колектів Хемлонячік з Гуменного.

Свідницьку публіку, котра пришла святковати День Русинів Словакії, чекав досправды богатый, понад двогодиновый проґрам. У фоає Дому културы участны могли посмотрити і малу выставу образів русиньскых малярів із збіркы Петра Микулы.

Святкує ся і на далшых місцях

Окрім офіціалных цілонародных святковань тот рік зорґанізованы были і далшы святкованя. в суботу 10-го юна проходили святкованя в Меджілабірцях, а в понедільок 12-го юна, коли офіціално День Русинів Словакії має своє місце в календарі, першый раз одбудуть ся святкованя і в Братіславі.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Орґанізація молоды.Русины на сеймі выбрала нового председу. Став ним Мафтей Допіряк

18. 9. 2025

Велика дебата о меншынах в Ополи. Експерты з Польщы і з Европы придут на конґрес

17. 9. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче