Семінар карпаторусиністікы з юбілуючов професорков

В середу 21-го мая 2025-го року в просторах Ректорату Пряшівской універзіты в Пряшові одбыв ся 62-ый научный семінар карпаторусиністікы.

Інштітут русиньского языка і културы ПУ тот раз запросив на семінар професорку Юлію Дудашову-Крішшакову, котра собі приготовила реферат на тему Русиньскый літературный язык і його варіанты в контексті славяньской мікрофілолоґії.

Професорка Дудашова-Крішшакова в марці одсвятковала вызначый юбілей – 80 років, зато Кветослава Копорова з русиньского інштіту, яка модерує семінары карпаторусиністікы, окрім традічно прочітаной біоґрафії реферуючого, заґратуловала професорці ку тому жывотному юбілею.

По ній директорка Центра языків і култур народностных меншын, під котрый інштітут належыть, Аннамарія Коньова, так само заґратуловала юбілантці, і в імени ректора Пряшівской універзіты – Петра Коні, передала юбілантці дяковну грамоту, кедьже, як сама повіла, професорка уж має вшыткы медайлы, котрыма Пряшівска універзіта нагороджять.

Штири кодіфікованы варіанты

Професорка Дудашова-Крішшакова, котра од 2012-го року діє на Інштітуті русиньского языка і културы ПУ, в рамках свойой лекції курто обговорила окремы варіанты русиньского языка. Звернула увагу, же найстаршым кодіфікованым варіантом є язык войводиньскых Русинів, „бачваньско-руска бешеда“.

Якраз із тым варіантом языка ся із як першым стрітила на початку свойой научной карьєры на кінцю 1960-ых років. Хоць, як сама підкреслила, з діалектом русиньского языка мала контакт од дітинства, кедьже є родачков із ґуральского села Ждяр, котре є сусіднім селом Остурні, яка є найзападнішым русиньскым селом на Словакії.

Поступно перешла кодіфікованы варіанты русиньского языка на Словакії, в Польщі, і в Мадярьску. В рамках свойой лекції говорила і о намагах о кодіфікацію властного варіанту на Підкарпатю, но так само припомянула, же вдяка політічным обставинам, коли Русины не суть на Україні вызнаны, тот процес дотеперь не подарило ся завершыти.

На другім боці повзбудила підкарпатьскых Русинів, жебы в тых намагах продовжовали, бо покля будуть писати, робити на ґраматіці, як сама повіла, „кедь дашто рушыть, уж ся то не дасть заставити нияк“.

В лекції было професорков сконштатоване і то, же моментално найліпшы условія на розвиток свого языка і свойой філолоґії мають якраз Русины на Словакії.

Юбілуюча професорка

Професорка Юлія Дудашова-Крішшакова (12. 3. 1945 р.) походить із підтатраньского села Ждяр. Высокошкольскы штудії абсолвовала на Філозофічній факулті втогдышньой Універзіты Павла Йозефа Шафарика в Пряшові, де під веджіньом професора Штефана Тобіка зачала баданя ґуральскых діалектів.

Докторьску дізертацію обгаїла на Чехословацькій академії наук –  в Кабінеті чуджіх языків в Празі. Габілітовала ся роботов Ку теорії баданя языковых контактів з акцентом на словацько-польску і словацько-україньску языкову область, і стала в році 1992 доцентков у фаху славістіка – славяньскы языкы.

В році 2001 ся інавґуровала перед Научнов радов Філозофічной факулты ПУ в Пряшові і здобыла научно-педаґоґічный тітул професорка в тім самім научнім напрямі. В 2011-ім році здобыла найвысшый научный тітул Doctor Scientiarum (DrSc.).

Од року 2012 Юлія Дудашова-Крішшакова робить на функчнім місці професоркы на Інштітуті русиньского языка і културы ПУ. І вдяка ній подарило ся інштітуту акредідовати вшыткы три ступні высокошкольскых штудій – бакаларьскый, маґістерьскый і докторандьскый.

На інштітуті веде або вела лекції і семінары з такых дісціплін як розвиток русиньского языка і діалектолоґія, вступ до штудованя языків, лекції з основ славістікы і старославяньского языка.

Є авторков многых моноґрафій, высокошкольскых учебників, научных статей, включно тых, котры занимають ся русиньсков лінґвістіков.