«Слово» – 12-та неділя по Сошествії Святого Духа – неділя, 9.00 год.

В жывоті сі даваме різны вопросы. Но вопрос із днешнього Євангелія о молодім чоловікови, котрый приходить за Ісусом, є барз важный і про нас. Тот чоловік ся Ісуса звідує: Што доброго мам робити, жебы набыти вічный жывот?

Тот чоловік приходить із радостьов і щіростьов за Ісусом. Уж чув много о його слові. Теперь приходить сам і кладе вопрос. Ісус йому одповідать: Дотримай заповіді – не убий, не чуджолож, не крадь, не свідч фалшыво і оддай честь отцю і матери.

Кедь посмотриме на тоты Ісусовы слова, видиме, же говорить о другій частині декалоґу – десять Божых заповідей даных Мойсейови на горі Сінай. І тоты заповіді говорять вшыткы лем о єднім – о любви ку нашым ближнім. Жебы не шкодити другому не лем через убийство збройов, но і языком – не огваряти, не оклеветати, не одсуджовати, не сягати на маєток ближнього, оддавати честь родічам і настоятелям.

Тот чоловік ся звідує, што доброго мам робити? Ісус йому одповідать, роб добро ближньому люб його. Но тот чоловік ся звідує дале. Тото познам, тадь тото роблю одмаленька. Но Ісус як Бог видить до його душі, видить і то, што собі тот молодый чоловік не усвідомив. Видить барьєру, котра му сперать набыти вічный жывот. Зато йому говорить: Ідь, продай, што маш і дай бідным, і будеш мати богатство в небі.

Ісус видів, же тот чоловік быв барз богатый, но нелем тото, але і то, же быв привязаный ку тому богаству, быв рабом свого маєтку. Зато Ісус йому давать пораду: будь слободный, кедь хочеш, ослободь ся з того рабства, котре тя звязує. Коли тото чув тот молодый чоловік, нараз засмутив ся.

Покы ся меч Божого слова не дотуляв того нервного споїня, богатсва, з його душов, одповідать радостно. Сам ся звідує: Лем тілько, та што іщі веце? Думав собі, же Ісус йому повість о даякій іншій заповіді, котру без проблем сохранить. Но теперь, коли тот меч засягнув тото найчутливіше місце, нараз вшытка запаленость, із яков пришов за Хрістом, выхолодла. То, же Ісус йому обіцять небесны богатства, тото чоловік уж якбы ани не чув. Тота болість з того дотуліна ку тому місцю в його душі перевышыла далшы слова, котры йому Ісус говорить.

Не хоче доволити перерізати тото споїня, а радше одходить од Ісуса засмученый. Але і Ісус смотрить зо смутком за ним. Зато говорить апостолам і нам о небеспеченстві привязаности ку тому земному. Она робить з чоловіка раба, а не доволює посмотрити горі, лем долов. Засліплює душевны очі. Зато нас св. Василій знова і знова напоминать: Не смоть на часне як на вічне, а не погорджуй вічным як часным. Слава Ісусу Хрісту!

В неділю, 31. авґуста 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 31. авґуста 2025 р. о 12.00 год. і 1. септембра 2025 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.