Єден чоловік приходить за Ісусом, жебы йому порадив. Звідує ся: Котра заповідь в законі є найвекша? Видить ся, же тот чоловік є глядуаючій, як найліпше выповнити Божу волю. Но посмотьме глубше, хто є тот чоловік, о котрім нам днешнє слово говорить.
Є то законоучітель, чоловік, котрый быв одмаленька выховльованый в познаваню Божого Закона. А Він приходить і ся звідує на Божу заповідь. Но Євангеліє додавать: Він пришов зато, жебы Ісуса покушав. Коли Ісус свойов одповідьов заганьбив садукеїв хотячіх высміяти воскресіня із мертвых, теперь фарізеї і законознателі через єдного із них пробують поїмати Ісуса на словах о законі.
Так тот чоловік приступує ку Ісусови як ку звычаному чоловікови, но не знать, же перед ним є Законодатель, котрый проникать до його думок, до найтайнішых загыбів його душы. А Ісус, хоць знав, же він го пришов покушати і поїмати на слові, предсі давать йому одповідь, котра заповідь є найвекша.
Перша і найвекша зо вшыткых заповідей є: Будеш любити Господа свого Бога цілов душов, цілым сердцьом і вшыткыма своїма думками. Тоты слова нам прпоминають момент, коли Мойсей приймать Декалоґ – десять Божых заповідей, розділеных на дві частины. Тота перша – не мати а не служыти іншым богам – головный гріх выбраного народа в цілій його історії – были в покушіню ідолопоклонства. Не брати імя Боже даремно, не высловльовати зневажливо, а третя день святочный святити.
Тоты три заповіді говорять нам лем о єднім – Любити Господа Бога понад вшытко. Зробити Його центром нашого жывота. Зошмарити то наше еґо з престола нашой душы. Жебы Господь воцарів ся. Як нас учіть св. Василій – всягды носити спасителну думку на Бога. Мати усвідомліня, же Бог видить наше слова, діла і думкы. Робити вшытко на Божу славу. Не смотрити, як на мене смотрять люде, але ці ся то любитиь Богу. Тото мать быти крітерійов.
Друга, подобна першій – будеш любити свого ближнього як самого себе. Ту видиме другу частину декалоґу – оддай честь своїм родічам, не убивай, не чуджолож, не крадь, не свідч фальшыво, не пожадай жены свого ближнього, ани його маєтку. Ісус ту указує на то, же каждый чоловік є нахылный смотрити на другого через погляд любви ку собі. А так говорить, май таку любов ку ближньому. Як хочеш добра собі, так і про ближнього. Як не хочеш, жебы тобі ся робило зло, не роб ближньому.
А так, коли є любов ку Богу і ближньому, як може чоловік не мати в почливости родічів, мати в сердці злобу, гнів, ненависть ці дійти аж до убийства, як може зневажыти другого тілесным гріхом, як може красти од другого, як може убивати другого своїм языком – огваряньом, посуджованлом, оклеватаньом.
А Ісус давать тому і пряме споїво меджі тыма заповідями, коли в слові о страшнім суді говорить: што вы зробили єдному з моїх найменшых, мі сьте то зробили. А што вы не зробили, ани мі сьте не зробили. Як сьте ся могл хвалити, же мене любите, коли сьте мене ненавиділи в моїх братах.
Так тогды хоць тот чоловік пришов з недобрым наміріньом ку Ісусови, Він давать одповідь не лем йому самому, але тыж і нам, котры чуєме тотты слова, же найвекшов заповідьов є: Будеш любити Бога а свого ближнього. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 21. септембра 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 21. септембра 2025 р. о 12.00 год. і 22. септембра 2025 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.