Кедь посмотриме, што тот світ называть щастьом, найдеме одповідь же: мати вельо пінязь, великый маєток, мати добре поставліня. А такый чоловік называть ся і забеспеченым, котрому нич не грозить. Подобно роздімовав і богатый чоловік із днешнього Євангелія.
Ісус Хрістос говорить о чоловікови, котрому поля добрі зародили. Приїмать інформацію, котра го наповнила радостьов. А зачінать роздумовати: што я буду робити? Давать собі вопрос, якбы быв великый бідак, і не знав што робити, де ся наїсти, де облечі.
А насправды і быв великым бідаком духовным. Він собі такой і одповідать: бо не мам де зложыти свої плоды, своє богатство з поля. Він не повів в собі, дякую Ті Боже, за тоту інформацію. Є то про мене день вдячности, бо з твойой благодати єсь мі подаровав тото вшытко. А я можу выхосновати. Отворити сыпанці а поскладати – то є рукы потребуючіх. Може помножыти тото богатство через поділіня ся з ним. І так повекшыти своє небесне богасттво.
Но тот чоловік роздумує іншак. Він не видить никого. Не видить ани Господа Бога, ани свого ближнього. Насправды він видить, але лем себе. Збурям сыпанці а оставлю векшы. Там позберам вшытко своє богаство. І повім потім душі: маш маєтку на многы рокы, їдж, пий, весель ся. Іщі ани не было тото вшытко позберане, а він уж роздумує, як тото вшытко сховать лем про себе.
А далшый нерозум, котрый говорить, є: душо їдж, пйй… то, што належыть тілу, він приписує душі. Душа ся не може насытити матеріалным їдлом. Але у того чоловіка нерозум дішов аж до такой глубины. Але на тім не остав: далшый нерозум, котрый говорить є: маш маєтку на многы рокы. Обіцять собі довгый жывот. За то Бог йому говорить: нерозумный! Бо забыв на Бога, на ближнього, забыв на свою безсмертну душу, забыв на вічность. Смотрив лем на жалудок, обіцяв собі сам довгый жывот.
А Бог йому говорить: іщі той ночі пожадають од тебе твою душу. Тогды, коли він роздумує о довгім жывоті, тадь уж є забезпеченый, нич йому уж не хыбить, Бог йому говорить реалность жывота: чоловіче, забыв єсь на тото найважніше, же єсь чоловік, а тым єсь і смертный. Ісус додав на кінцю: так буде з каждым, хто богатне перед собов, а не є богатый перед Богом.
Тото днешнє слово, дорогы радіослухачі, нас учіть, же вшытко, што маме, маме од Господа як дар його любви. А за то маме Йому дяковати. Давать нам як дар, як тот талант, жебы його помножыти і стати ся богатыма перед Богом. А як то можеме зробити? Через поділіня ся з потребуючіма. Так тот дар множыме. А коли прийде момент одходу до вічности, тогды не учуєме: нерозумный! Але слова: добрі, рабе добрый і вірный.
Выхоснуйме прото і тот час Філіповкы, жебы сьме помножовали через діля милосердя нашы дары од Господа а так богатли не тым земным, але небесным богатсвом. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 7. децембра 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 7. децембра 2025 р. о 12.00 год. і 8. децембра 2025 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.







