«Слово» – Неділя святых жен міроносиць – неділя, 9.00 год.

Пержываме пасхалну радость. Церьков нам з різных боків указує на тоту радостну подію Воскресіня Хріста. Опередньой неділі сьме чули о приході Хріста через заперты двері ку ученикам, приношаючі їм i обновляючі радость Воскресіня. Она была затемнена невірством апостолы Томы.

А коли говорить Томови, подь влож свій палець а дай свою руку до мого ребра, Тома уж явно скрикнув: Господь мій і Бог мій. Тым вшyткым поколіням голосить: Справды є то Він, воскрес а мать дві природы – Божу і людьску.

Днешнє Євангеліє нам наперед говорить о Йосифови з Арімaфеї, котрыj сміло ішов ку Пілатови і просив тіло Ісуса. А Пілат, як стотник потеврдив смерть, выдав йому Тіло Господа. Він вєдно з Никодимом поховали Ісуса до нового гроба. Хто были Никодим і Йосиф?

Належали ку вызначным передставителям ізраїльского народа. Никодим быв жыдівскый учітель. Вночі зо страху перед Жыдами приходить ку Ісусови, хоче чути Його слово. А Ісус, видячі його слабеньку боязливу віру, не одверьгнув, не доломив тертины, не загасив гаснучій ґнотик. А Никодим, коли Ісуса обвиняли – заставать ся го, ай кедь сміло ся ку Ньому не голосить.

Йосиф – вызначный член рады, мав высоке поставліня. Тыж быв учеником Господа, але в тайности, бояв ся утратити своє поставліня в народі. Тот страх быв векшый. А Ісус і тото приїмать. Доволює і через недосконалу віру, але велику любов, котру мав ку Хрістови, жебы ішов і выпросив тіло. А Ісус не погордив дати ся поховати до його гроба, вытесаного про себе до скалы.

Жены мiроносиці – хто были тоты жены? Євангеліє говорить, же коло Ісуса ся стримовали апостолы, то быв найузшый круг. Але тыж припоминать, же позаду за нима ішла ґрупа жен, котры допомагали Ісусови і апостолам зо свойого маєтку. Їх не видно в переді. Они ся не домагають даякого поставліня. Они ся тримають позаду, але їх робота, ай кедь не є видно, є важна.

Ісус їх оцінює. Они были не лем тогды близко Ісуса, коли быв славный. Но їх любов не перестала ани тогды, коли быв зневаженый, высміяный і роспятый. Они стоять під крестом в часі, коли іншы апостолы окрім Йоана ся порозутікали. Вєдно з Марійов перебывають під крестом. А коли Йосиф з Никодимом поховали Тіло Хріста, они смотрили, де його положыли. Рано передзасобены дорогоцінныма мастями і ароматами ся выбрали ку гробу, жебы помазали Його Тіло.

Роздумують, як ся дістануть до гроба, быв там великый камінь. Была там варта. Но наперек тому ідуть. А камінь є одваленый, ангел Божый їм звістує: Чом глядате жывого меджі мертвыма. Вы глядате Ісуса роспятого? Тадь Він воскрес. Ідьте а звістугте то апостолам. Так они приходять несучі мiро. А oдходять помазаны духовным мiром. І самым Господом, котрый ся їм появив по дорозі. Несуть в сердці тото дороге мiро sамого Хріста воскресшого а звістують тоту радостну новину о Хрістовім воскресіню.

Нас позывають вєдно з Йосифом і Никодимом приєднати ся і стати ся тыма мiроносицями і голосити цілому світу: Хрістос воскрес!

В неділю, 4. мая 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 4. мая 2025 р. о 12.00 год. і 5. мая 2025 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.