Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 10. грудня/децембра 2025 р.
Руска Бурса в новій красі
Минула субота прошла під знаком святкувань. По перше – одпразднуваный был Ден Русинів Польщы, о чым сме уж інформували, а по другє – торжественно закінчена была важна інвестиция для Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях. Повело ся вполни і в терміні зреализувати задачу пн. «Реновация і модернізация будинку Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях – І етап робіт», яка дофінансувана была з середків Міністра Культуры і Нацийональной Спадковины, што походят з Фундушу Промоциі Культуры, державного цільового фундушу. Вартіст дофінансуваня то 350 тис. зл, а своі середкы, якы выложыло стоваришыня то 87 тис. 500 зл. На суботній стрічы ведуча орґанізациі, Наталия Малецка-Новак одзначыла почестном грамотом Романа Кузяка з Бортного, реализатора термомодернізацийных робіт вєдно з Услугово-Гандльовом Фірмом РТ-БУД Томаш Кузяк. Почестна грамота для Романа Кузяка была признана в подякуваню за велику старанніст выконаня, професийніст робіт та особисте заанґажуваня в приверніня бурсі єй належытого выгляду. Задбаный будинок уж з далека запрашат в своі порогы – заходте.
Торжественне засіданя СКУтНіЕМ
Днес в Міністертві Внутрішніх Справ і Адміністрациі од 11. год. проходит торжественне засіданя Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын з нагоды 20-літя єй фунґуваня. В проґрамі засіданя єст м.ін. вручыня одзначынь і подякувань для членів Спільной Комісиі Уряду тан Нацийональных і Етнічных Меншын та інчых представників нацийональных і етнічных меншын, а тіж осіб, якы заслужыли ся в діянях для реализуваня прав меншын. В проґрамі стрічы єст тіж панельова дискусия пн. «20 років Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын», яку попередят принагідны промовы: Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі Марціна Кєрвіньского, Спілведучых Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын Томаша Шыманьского (за урядову страну) та Григория Куприяновича (за меншынову страну). В складі Комісиі в роках 2005-2014 репрезентантами лемківской етнічной меншыны были проф. Олена Дуць-Файфер та Штефан Гладик, од 2014 рока на іх місци сут: проф. Штефан Дудра та др Мирослава Копыстяньска.
Єдніст Русинів
Ден Русинів был празднуваный не лем на Лемковині, але і на чужыні – як то уж стало традицийом, члены Стоваришыня Лемків подали ся делеґацийом на любіньскій цмонтір, де оддали чест двом членам орґанізациі – бл. п. Богданови Ґамбальови і бл. п. Янушови Квоці. То як раз покійный Богдан Ґамбаль был перед роками єдным з думкодавців і орґанізаторів Нацийонального Свята Лемків – што все одбывало ся реализуваньом культурного проґраму в просторах ґорлицкой Руской Бурсы. Члены Стоваришыня Лемків пришли на любіньскій цмонтір 4. грудня/децембра – кєд же в тот ден традицийно одзначане єст Свято Копальників. Так тіж были они позбераны в копальняны мундуры. Серед них были копальникы Мариян Шкурат з Кружка СЛ в Любіні і Любомир Горощак з Кружка СЛ в Хоцянові.
Свято Копальників
Делеґация, яка з нагоды Дня Русинів Польщы, пришла на любіньскій цмонтір, скорше одсвяткувала Ден Копальників. Центральны празднуваня орґанізувала любіньска парохія св. Тройці. Як в попередніх роках, Божескій Літургіі проводил в тот ден владыка Юрий, архієпископ вроцлавско-щеціньскій. Паралельно проходили в любіньскым костелі св. Максимилияна римокатолицкы богослужыня. За юлияньскым календарьом в тот ден выходит праздник Введіня во храм Пресвятой Богородиці. В західнім порядку 4. грудня/децембра то памят св. Великомучениці Варвары – яка традицийно єст покровительком копальників. Богослужыня окрем владыкы справляли місцевый парох – о. Богдан Репела, якій рівночасно єст Православным Капеляном Копальників, Ґенеральным Почестным Копальняным Директором, та приіздны з владыком ігумен Спиридом (Кузяк) і діакон Мєчыслав Олеснєвич. Серед присутных на святі гостів в цервки были м.ін. Головный Директор KGHM дс. Копальництва, Директор дс. Працовничых KGHM oдділіня Любін, Директор Головного Одділіня Гуты Міди «Ліґниця» ци Теодор Габура – Полномічный Заряду KGHM дс. спілпрацы з самоурядами. Присутны были і локальны самоурядовці, м.ін. Війт Ґміны Любін, Війт Ґміны Рудна та представникы служб.







