Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 10. липця/юлия 2025 р.
Днес зачынат поломництво на Святу Гору Явір
Днес, од літургіі в церкви в Креници зачынат ся XXXV Православне Поломництво на Святу Гору Явір. Першого дня поломникы перейдут трасу до Баниці. Другого дня, в пятницю о 8.00 рано на місцевым цмонтери одслуженый буде парастас за помершых жытелів Баниці. Пак поломникы підут через Снітницю, Ставишу і Ріпкы до Ганчовой. О 17.00 год. в велию свята служена буде Всеночна в церкви Покровы Пресвятой Богородиці в Ганчовій. В суботу о 7.00 рано, в сам ден праздника свв. апостолів Петра і Павла, в ганчівскій церкви служеный буде молебен, а пак поломникы перейдут до Высовой. О 9.00 год. при церкви Архістратига Михала в Высовій привитаны будут прибывшы владыкы, а пак вірны выйдут на верх Святой Горы Явір. Свята Літургія на Горі Явір зачне ся о 10.00 год. Як інформувал владыка Паісий, архієпископ Перемышльскій і Ґорлицкій, архієрейска Літургія буде правлена перед новобудуваном церквом. До нового храму буде внесена ікона св. Паісия Святогорця – дарунок – благословліня Св. Горы Атос православным Лемкам приходячым на нашу Святу Гору. Тогорічны святкуваня сут вынятковы, кєд же припадают в 100. річницю обявлінь.
14. Русиньска Ватра в Малым Липнику
Уж в заран зачне ся 14. Русиньска Ватра в Малым Липнику. О 18.00 год. ватру одкрыют дітячы фольклорны колективы, пак буде перегляд лявреатів і участників змаганя Співы мого роду. Пятницьовый проґрам завершыт ся концертом Вечер Русиньскых Голосів о год. 20.30. Проґрам пак буде продолжал школом народного танця і забавом. В суботу брамы фестівалю одкрыют ся о 14.00 год. – будут выставы, коштуваня реґіональной кухні, варштаты, школа танця, прелекциі і активности про діти. Концерты фольклорных колективів зачнут ся о год. 16:30. О 22.00 год. буде розпаліня ватры і забава. Фестіваль в неділю закінчыт святочна Літургія в грекокатолицкым храмі свв. Космы і Даміяна та концерт духовной пісні. Заохочуєме взяти участ – Ватра є такой на граници Лемковины і Пряшівской Руси; ділит лем шырокый Попрад.
Святога Йоана Крестителя в Ґладышові
Праздник Рождества Св. Йоана Крестителя (за юлияньскым календарьом) особливо святкувала православна парохія в Ґладышові. Перед входом до церкви Владыку витали хлібом і сілю – парохіяльна рада і настоятель, о. Ярослав Ґрич. Божественну Літургію очелил владыка Паісій при участи духовенства з ґорлицкого і креницкого деканатів. По Євангелиі до вірных з словом проповіди звернул ся о. Мирослав Цідило з Бортного. Вчас богослужыня молили ся за здоровля жертвователів і будовничых новой ґладышівской церкви. Піденесено тіж молитву за спокій душ жертв лаґрів в Талергофі і Явожні, і вшыткы жертвы акциі «Вісла», якым не было дане спочати на рідній земли, а тіж за памят покійного архієпископа Адама і ігумена Мойсея. Співал хор під проводом Ольгы Телеп. При кінци парох і вірны поздоровили владыку Паісия з дньом народжыня.
Становиско Риму односно Литмановой
Дикастерия доктрины віры в середу 9. липця/юлия 2025 р. опубликувала офіцияльне становиско односно обявлінь на горі Звір в Литмановій. Становиско є підписане префектом Дикастериі – кардиналом Віктором Мануелом Фернандезом, і є одповідьом на писмо Высокопреосвященного Йоны Максима, пряшівского архієпископа і митрополиты, в котрым пропонувал уділити nihil obstat (нич не перешкаджат) «про душпастырскє допроводжыня того феномену». Дикастерия успокоіла звіданя кыр Йоны, котрый вказує за безчысленны «щыры і глубокы сповіди» і обернутя, і оцінює «многы духовны плоды, котры здобывают поломникы, якы не перестают тото місце находити» і наперек тому, же предположены обявліня скінчыли перед 30 роками. Дикастерия уділила спомнене nihil obstat, но акцентує, же то не значыт автоматично узнаня надприродной правости обявлінь, але «уможнює схвалити публичный культ і інформувати вірых, же покля хотят, можут без ризика приняти тоту духовну пропозицию«. Гора Звір, над русиньскым селом Литманова, є наймолодшым поломницкым місцьом пряшівской грекокатолицкой архієпархіі. Медже роками 1990-1995 мала ся ту трьом дітям появляти Богородиця.