Сумар дня на 11. грудня/децембра 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 11. грудня/децембра 2025 р.

ПУЛС одсвяткувал 70 – літя

В минулу пятницю 5. грудня/децембра 2025 р. публика заполнила цілу Велику сцену Театру Йонаша Заборского в Пряшові. В тот ден єдиный на світі русиньскій професийональный ансамбль – Піддукляньскій Умелецкій Людовый Субор (ПУЛС), святковал свій округлый ювілей. Вказал ся з він проґрамом, котрый має просту назву ПУЛС 70. Цілый ґаляпроґрам одкрывл директор ансамблю Вілиям Микула. Творці ґаляпроґраму, котрого сценарию і режысерию робил Ярослав Моравчык, а ідею формувал Вілиям Микула, выбрали ся путьом рекапітуляциі того, што ПУЛС одпремєрувал за послідніх десят років. В веце як двогодинным ґаляпроґрамі так публика могла видіти образы з представлінь Навернутя, На дворі, Крачали під нами, Новорічный концерт, Щедрый вечур, Жывы навернутя, Безсмертный танечник, Нарубы & лице, а послідній образ был з представліня Скарбы, якій мал премєру лем минулого рока. Піддукляньскій Умелецкій Людовый Субор выникнул як раз 5. грудня/децембра 1955 р. як Піддуклянський український народний ансамбль – як балет і оперета товдышнього Українського національного театру, днес русиньского Театру Александра Духновича в Пряшові.

Вручыня Нагороды Нацийональной преміі за русиньскє уменя ім. Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2025

Як інформувал голова Русиньского Культуролоґічного Клюбу Юрий Шыпович, в пятницю 4. грудня/децембра в Ужгороді, в Памятным Домі – Музею Народного Маляря Украіны Федора Манайла, одбыло ся святочне вручыня Нацийональной преміі за русиньскє уменя ім. Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2025 тогорічному лавреатови – Михаілови Беленьови. Основателями преміі за русиньскє уменя є Світовый Конґрес Русинів і Русиньскє Нацийональне Самосправуваня міста Вац на Мадярах. Передала лавреатови премію Віктория Манайло-Приходько, дівка великого майстра Івана Манайла. В своім приговорі припомянула, же Михаіл Белень є звязаный з музейом єй діда – єдного з корифеів Підкарпатской Малярской Школы – Федора Манайла. Своє поздоровліня загнал і Андрий Манайло, дальшый малярь зо славного русиньского роду, єден з основателів той преміі. Підкрислил, же памятникы, котры зробил Белень, Александрови Духновичови і інчым діячам русиньского возроджыня, духовным пастырям і простым людям Підкарпатя, стали опорныма знаками русиньской історичной самосвідомости.

Білеты на «Голос» розпроданы

Як інформуют творці лемківской оперы «Голос», вшыткы доступны дотля білеты на фіналовый показ оперы, што буде 1. лютого/фебруара в Нацийональным Форум Музикы во Вроцлаві, были выпроданы. То більше як 1300 білетів. Премєра оперы одбыла ся кінцьом минулого рока як раз в Нацийональным Форум Музикы во Вроцлаві. Пак спектакль мож было видіти в Краківскій Опері і Музею Істориі Польщы в Варшаві. «Голос» то проєкт композиторкы Дариі Кузяк, якій лучыт в собі сучасну музику з лемківском народном музиком і електроніком. Сценічна презентация закладат участ двох вокалисток, лемківской капелі, оркєстры з дириґентом, танцюристів з Лемківского Ансамблю Пісні і Танця «Кычера» і сучасных.

Стріча редакциі ЛЕМ.фм+

При нагоді нацийонального свята Лемків – 6. грудня/децембра в просторах Руской Бурсы проходила стріча редакторів радия і порталю ЛЕМ.фм+. В рамках порады наш ансамбль підсумувал текучый 2025 р. Ведуча Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях Наталия Малецка-Новак представила основны статистикы, односячы ся так до входів на інформацийный порталь www.lem.fm, як і до слухальности нашого радия. Видно, што проєкт ЛЕМ.фм фурт ся розвиват. Чысло слухальности (лем онляйн, без статистик з высылачів в Ґорлицях і Польковицях) за період січен-листопад 2025 р. то 133 179. За аналоґічный період в 2024 р. чысло слухальности было 104 618. Кєд іде о місця, з якых нас найчастійше слухате, то на першым місци в 2025 р. є Польща, пак м.ін. Зъєднаны Штаты Америкы, Німці, Украіна, Словация, Фінляндия ци Мадяры. Кєд іде о статистикы дописів на порталь, то в сумі за січен-листопад того рока разом опубликували сме 832 статій (345 то дописы до части новины, погляды і 487 – заповіди проґрамів і сумары дня). За тот період однотували сме 317 905 входів на сайт. А статистикы з плятформы Meta (Facebook) подают засагы – входы в чыслі 628 413. В рамках стрічы редакторы спільно отворили одсвіжене головне студийо, што містит ся в будинку ґорлицкой бурсы.