Сумар дня на 14. листопада/новембра 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 14. листопада/новембра 2025 р.

Предпремєровы показы фільму «Потопа»

Недавно інформували сме о ближучій ся кіновій премєрі словацкого фільму «Потопа». То першый постсоциялистичный граный фільм, котрый розповідат історию выселяня при будуваню водного резервуару Старина, котре проходило в роках 1981-1988 недалеко Снины. З причыны будуваня того резервуару счезли з мапы світа русиньскы села Старина, Звала, Смольник, Велика Поляна, Рускє, Дара і Стужниця. Фільм выроснул з оточыня русиньской соспільности і награный был в русиньскым языку. Образ режысера Мартіна Ґонды мал свою премєру в минулым тыжни на арґентиньскым Фестівали Internacional de Cine de Mar del Platа. Уж в слідуючым тыжни буде вказуваный на дальшым вызначным фестівали катеґориі А – Goa IFFI в Індиі. Як поінформували творці фільму, дальше придут з ним на західню Словацию, де окрем премєр будут і дискусиі. В остатнім тыжни листопада/новембра одбуде ся серия премєр в Кошыцях, Снині, Гуменным, Свіднику, Пряшові і Нехваль Полянці. Фільм пак трафит до словацкых кін, де буде го мож видіти од 4. грудня/децембра. Веце дознате ся з допису на нашым портали.

«Кычера» одкрыла дорослу танцювальну ґрупу

Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця «Кычера» фурт просит вшыткых заінтересуваных долучыти до новооснованой дорослой танцювальной ґрупы «Кычеры». Прошены сут до ней бывшы члены ансамблю, котры зас хотят станути на сцені, але і особы, якы дотля не гуляли в Кычері, але хотят спрібувати сил в традицийных, дозрілых лемківскых танцях і спільно плекати культуру нашых предків. Перша проба прошла в минулым тыжни і тішыла ся великом фрекфенцийом, предовшыткым бывшых членів ансамблю. Ансамбль просит на другу пробу, яка одбуде ся уж заран, в суботу 15. листопада/новембра о 10.00 год. в Ліґницкым Центрі Культуры.

Ден посвяченый Ефіфанови Дровнякови в Палаци Великопольскых

Заран в Палаци Великопольскых в Ченстоціцах, в Островци Свєнтокшыскым одбуде ся подія з циклю «Субота в музею», што буде присвячена Епіфанови Дровнякови. Основом буде звиджаня часовой выставы «Никыфор. Маляр з Крениці», на котрій презентуваных єст 50 творів з колекциі Музею Сандецкой Землі. Пак одбудут ся варштаты. Участникы будут мати задачу зінтерпретувати красу локального краєвиду, інспіруючы ся малярскым стильом Никыфора. Записы тырвают до днес. Дрібниці находят ся на інтернетовым сайті Історично-Археолоґічного Музею в Островци Свєнтокшыскым.

«Шедевры Русиньского Уменя»

Припоминаме, што заран, в суботу 15. листопада/новембра в Будапешті одбуде ся дорічна подія – «Шедевры Русиньского Уменя». В проґрамі свята єст м.ін. презентация Ораториі «Посланці Христа» о грекокатолицкых священниках Теодорі Ромжы і Петрі Оросі. Автором тексту єст Томаш Бубнов. Серед выконавців – Мужскій Хор Святого Єфрема ци Його Высокопреосвященство Фюлен Кочіш, грекокатолицкій митрополита гайдудорожскій, котрый даст голос Теодора Ромжы. Голос Петра Ороса представлял буде о. Ґабор Орос. По ораториі выголошены будут принагідны перемовы: митрополиты Фюлена Кочіша, Мікловша Шолтеса – державного секретаря Державного Секретарияту Канцеляриі Премєра та Віктора Крамаренка, як предсідателя Вседержавного Русиньского Самосправуваня, орґанізатора свята. Покровителями подіі сут Мікловш Шолтес – державный секретар ДСКП і Віра Ґіріц – представничка Русинів в Парляменті Мадяр.