Сумар дня на 14. серпня/авґуста 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 14. серпня/авґуста 2025 р.

Стоваришыня Лемків признало того рока три Нагороды ім. Никыфора

Вертаме до минулой 45. Лемківской Ватры на Чужыні в Михалові, а то зато, што хочеме припомнути тогорічных лавреатів Нагороды ім. Никыфора – Епіфана Дровняка, яка є признавана «за труд жытя одданый для лемківской культуры». Капітула Стоваришыня Лемків, яка каждого рока признає оцініня, передала нагороды в першый ватряный ден, 8. серпня/авґуста. Церемонія одбыла ся по офіцийній части, яком было положыня квітя під памятником жертв акциі «Вісла» (того рока оддано так само шану жертвам переселінь на схід в 1945 р.) і розпаліня тогорічной Ватры. По концерті Хору «Зоря» з Устя Руского конферансиєры першого дня (Олена Стефановска і Фома Болех) попросили на сцену представників Стоваришыня Лемків – Заступцю Ведучого ГЗ СЛ проф. Олену Дуць-Файфер і Секретаря Северияна Косовского. Представили они особы тогорічных лавреатів: Петра Басалыґы, Володислава Грабана і заслуженого діяча серед Лемків на Украіні, представника поколіня переселенців 45′ рока – 89-літнього Федора Лабика з Калуша, якій на тогорічну Ватру приіхал зо своім ансамбльом «Студенка».

Порядкуваня цмонтеря в Чорным і памятника Талергофців

Клюб Любителів Лемковины, якій реализує того рока проєкт порядкуваня цмонтерів в неістнуючых лемківскых селах, як раз в тым тыжни орґанізувал прятаня цмонтеря в Чорным. Позберали голузя, пак скосили траву і єй пограбали. Дальшым етапом были порядкы при памятнику Талергофців, якій положеный є на граници сел Чорне – Ясюнка. Волонтеры змогли познати ближе історию св. Максима Ґорлицкого, як і жертв талергофского лаґру, а то завдякы едукацийній стежці, яка веде до памятника. Задача была сфінансувана з Нацийонального Інституту Спадковины.

Піліп стрітил ся з Форро. Бесідували і о проблемах русиньской меншыны

Кристиян Форро, дорадця президента Словациі Петра Пеллеґріні, стрітил ся з Міляном Яном Піліпом, председом Палаты нацийональных меншын Рады Влады Словацкой Республикы про нацийональны меншыны. Оба бесідували о актуальній ситуациі меншын. Як інформувал Піліп нашу редакцию, з Форро добесідували ся якісый час тому, же ся стрітят і даякым способом наставлят комунікацию меджe Радом Влады, респективно Палатом, але і медже русиньском меншыном. Бесідували тіж о можливости зорґанізуваня даякого округлого стола представників нацийональных меншын і його уряду. Як дальше інформувал Мілян Ян Піліп, вчас стрічы дорадця президента інтересувал ся Русинами, як і проблемом так званых «Русинів-Украінців». Корпус дорадців президента Словациі розшырил ся о дорадцю про нацийональны меншыны в маю.

Одпуст в Шашовій

В днях од 9. до 10. серпня/авґуста в найстаршым поломницкым місци Пряшівской Грекокатолицкой Єпархіі – русиньскым селі Шашова, одбыл ся традицийный архієпархіяльный одпуст повязаный з праздником Успіня Пресвятой Богородиці. В минулу суботу по посвячыню воды проґрам продолжал великом вечырньом з литийом і завершыл ся літургійом, котру одправлял Высокопреосвященный владыка Йона Максим, пряшівскій архієпископ і митрополита. Недільный проґрам зачал ся Акафистом до Пресвятой Богородиці і молитвом ружанця. Головным пунктом проґраму была літургія, котру служыл архімандрита Марко Дурляк – протосинкєль Пряшівской Архієпархіі. Шашова, котра є філийом парохіі Ортутова, находит ся в бардиівскым окресі. Зо свойом Іконом Пресвятой Богородиці з Дітином на руках, яка є з ХV ст., і котра ся подля канонічной візитациі з 1834 р. споминат як miraculosa (чудотворна), є Шашова найстаршым поломницкым місцьом на Пряшівщыні.